УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В КОНТЕКСТІ КРИЗОВОЇ СИТУАЦІЇ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ І ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ВИМІР
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2025-2(43)-2Ключові слова:
публічне управління, управління ризиками, кризове управління, криза, ризик, ризик-рішенняАнотація
Мета дослідження – обґрунтувати концептуальну єдність управління ризиками та кризового управління, запропонувати уніфіковану методологічну модель, у межах якої ризик виступає внутрішньою фазою кризової ситуації; визначити методологічні засади інтеграції ризик-менеджменту в управлінську діяльність у кризових умовах. Методологія ґрунтується на концептуальному моделюванні та міждисциплінарному підході, що включає системний аналіз, сценарне моделювання, концепцію життєвого циклу проєкту, кількісну оцінку залишкового ризику, а також застосування логіко-графічних моделей. Наукова новизна полягає у розробці інтегрованої моделі, в якій ризик розглядається як внутрішній компонент кризової ситуації. Замість традиційного протиставлення понять «управління ризиками» та «кризове управління» обґрунтовано їх методологічну єдність: ризик визначається як відрізок кризового процесу, що починається з події та завершується або позитивним результатом, або втратою контролю. Запроваджено поняття «ризик-рішення» як управлінського інструменту, що поєднує проактивний аналіз з ресурсною готовністю до реагування. Представлено математичну модель нейтралізації ризику: E = C × (1 − η), яка дає змогу кількісно оцінювати ефективність антикризових заходів. Також проведено розмежування активної та пасивної стратегій управління ризиками. Висновки. Управління ризиками не може розглядатися ізольовано від кризового управління. Ризик виступає не лише як передумова кризи, а й як її невід’ємна динамічна складова. Запропонована модель дає змогу переосмислити проєкт як послідовність кризових ситуацій, що потребують «ризик-рішень» – з урахуванням варіативності розвитку подій, доступних ресурсів і рівня невизначеності. Встановлено, що ефективне управління ризиками потребує переходу від декларативного до інструментального підходу. Замість реактивного реагування на кризу доцільно впроваджувати активну систему управлінських рішень. Запропоновані практичні формули для оцінки залишкового ризику можуть бути застосовані в сфері державного управління.
Посилання
Адамська О. С. Антикризове управління в контексті реагування на регіональні виклики: теоретико-методологічний аспект. Ефективність державного управління. 2018. № 55. DOI: https://doi.org/10.33990/2070-4011.55.2018.148495
Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук. ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. К. : НАДУ, 2011. Т. 2 : Методологія державного управління / наук. ред. кол. : Ю. П. Сурмін (співголова), П. І. Надолішній (співголова) та ін. 692 с.
Корж Н. В. Методи управління фінансовими ризиками. Траєкторія науки. 2016. Т. 2, № 10. С. 1.1–1.6.
Науменко В. Поняття невизначеності та відображення ризику у практиці формування державних цільових програм соціально-економічного розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 7. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.7.135
Рябенко Г., Верланов О., Звягінцева О., Клименко С. Антикризове фінансове управління підприємством: теоретичний аспект. Сталий розвиток економіки. 2024. № 1(48). С. 125–128. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-48-17
Asnawi M., Larasati R., Syahrir A. Risk management and public service: Integrated analysis at the public sector organization. Jurnal Reviu Akuntansi dan Keuangan. 2023. Vol. 13, No. 3. DOI: https://doi.org/10.22219/jrak.v13i3.26910
Bentahar A., Rifai A. Risk and risk management in the public sector: A theoretical contribution. Journal of Economics and Finance Management Studies. 2023. Vol. 5, No. 9. Article 3. DOI: https://doi.org/10.47191/jefms/v5-i9-03
DeMarco T., Lister T. Waltzing with Bears: Managing Risk on Software Projects. New York : Dorset House Publishing, 2003.
Drennan L. T., McConnell A., Stark A. Risk and crisis management in the public sector. 2nd ed. London : Routledge, 2014. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315816456
International Organization for Standardization. ISO 31000:2018. Risk management. Guidelines Geneva : ISO, 2018. URL: https://www.iso.org/obp/ui/ru/#iso:std:iso:31000:ed-2:v1:en (date of access: 21.05.2025).
Kouvelis P., Dong L., Boyabatli O., Li R. (Eds.). Handbook of integrated risk management in global supply chains. Hoboken : Wiley, 2012. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118115800
Mazarr M. J. Understanding competition: Great power rivalry in a changing international order. Concepts and theories. Santa Monica : RAND Corporation, 2022. URL: https://www.jstor.org/stable/resrep40392 (date of access: 21.05.2025).
Ministry of Economic Development of Ukraine. National standard of Ukraine: Risk management. General risk assessment methods (IEC/ISO 31010:2009, IDT) (DSTU IEC/ISO 31010:2013). Kyiv : Author, 2015.
Ries C. P. How did the national security system evolve? Improving decisionmaking in a turbulent world (Strategic Rethink, Chapter 3). Santa Monica : RAND Corporation, 2016. URL: https://www.jstor.org/stable/10.7249/j.ctt1bqzm9n.7 (date of access: 19.08.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.











