ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

У статті досліджено вплив соціального підприємництва на розвиток людського капіталу в умовах глобальних трансформацій та соціально-економічних викликів. Визначено, що людський капітал є базовим чинником конкурентоспроможності національної економіки, а соціальне підприємництво виступає інституційним середовищем його практичного відтворення. На основі класичних теорій Г. Беккера, Т. Шульца, П. Ромера та Р. Лукаса розкрито еволюцію концепції людського капіталу як системи знань, навичок, компетентностей і соціально-психологічних характеристик особи. Доведено, що розвиток людського капіталу є результатом синергії освітніх, соціальних і інституційних чинників, які найповніше реалізуються у форматі соціального підприємництва. У межах дослідження обґрунтовано теоретико-методологічні засади взаємозв’язку між соціальним і людським капіталом, зокрема через концепцію coupling coordination, запропоновану П. Шеном, С. Ваном і Х. Чжао, яка пояснює нелінійну залежність між освітнім потенціалом, соціальною довірою та інноваційною активністю. Розроблено економіко-математичну модель регресійного типу, що кількісно відображає вплив соціального підприємництва на показники людського капіталу, враховуючи освітній, соціальний та інституційний ефекти. На емпіричному рівні підтверджено, що соціальні підприємства в Україні виступають осередками формування компетенцій, трудових навичок і соціальних цінностей, сприяючи розвитку локальних громад і підвищенню зайнятості. За даними OSCE (2019), Pact Ukraine (2017), UNDP (2024) та Центру розвитку інновацій при KSE (2024), сектор соціального підприємництва в Україні охоплює сотні активних ініціатив, що реалізують освітні програми, проєкти перекваліфікації, реінтеграції ветеранів і працевлаштування осіб з інвалідністю. Установлено, що в регіонах із вищим рівнем соціального капіталу та інституційної підтримки вплив соціального підприємництва на людський капітал є значно інтенсивнішим (коефіцієнт кореляції r = 0,64, p < 0,05). Виявлено чотири ключові механізми впливу соціального підприємництва на людський капітал: освітньо-інноваційний (навчання, перекваліфікація, менторство); трудовий (створення робочих місць для вразливих груп); соціально-психологічний (зміцнення мотивації, самооцінки, резилієнтності); та мережево-інституційний (формування соціального капіталу громад, розвиток довіри й кооперації). Підкреслено, що соціальне підприємництво виступає каталізатором «освітньо-інноваційного кола»: інвестиції в освіту → підвищення людського капіталу → зростання продуктивності → розширення освітніх можливостей. Результати дослідження засвідчують, що соціальне підприємництво в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій України перетворюється на стратегічний інструмент розвитку людського потенціалу. Воно забезпечує інклюзивність, професійну мобільність, самозайнятість і соціальну згуртованість, компенсуючи недоліки державної політики зайнятості та освіти. Обґрунтовано потребу в інтеграції політики розвитку людського капіталу до державних і місцевих програм підтримки соціальної економіки. Зроблено висновок, що соціальне підприємництво є системоутворювальною складовою нової моделі відтворення людського капіталу, що ґрунтується на принципах самодостатності, соціальної відповідальності та партнерства. Його подальший розвиток визначає траєкторію стійкого економічного зростання та соціальної стабільності України у глобалізованому світі.