ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних питань нормотворчої діяльності органів місцевої влади в Україні. Розкрито сучасні наукові напрацювання, опрацьовано міжнародні та національні нормативно-правові акти, вивчено практичні аспекти діяльності органів місцевої влади в частині розробки, прийняття та реалізації актів місцевої влади в Україні. На базі отриманих висновків та узагальнень сформульовані пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства та рекомендації практичного спрямування функціонування місцевих органів влади в процесі нормотворчої діяльності. Обґрунтовано, що усі акти органів і посадових осіб місцевої влади є актами, що приймаються відповідними уповноваженими на те суб’єктами, у межах Конституції та законів України, у регламентованому порядку, мають чіткий алгоритм виконання. До нормативно-правових актів місцевої влади віднесено: 1) статути територіальних громад; 2) оформлені у вигляді правових актів рішення, прийняті на місцевому референдумі, зборах громадян; 3) акти (рішення) місцевих рад; 4) акти (рішення) виконавчих органів місцевих рад, 5) акти (розпорядження) сільського, селищного, міського голови; 6) акти місцевих державних адміністрацій (розпорядження голови і накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій); 7) нормативно-правові договори. Визначені стандарти до актів місцевої нормотворчості, зокрема щодо змісту, форми і процедури їх прийняття, є доцільним закріпити на законодавчому рівні, що підвищить рівень їх підготовки та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, сприятиме значущості прийнятих ними правових актів в механізмі правового регулювання та забезпечить їх легітимність. Доведено, що легітимність нормативно-правових актів органів місцевої влади означає визнання його та сприйняття жителями громад, усвідомлення правильності його змісту з погляду інтересів місцевих жителів та держави в цілому, переконаність у його відповідності та пропорційності потребам сьогодення.