МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕМОКРАТІЇ УЧАСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2022-3(21)-143-153Ключові слова:
метод, методологія, державне управління, демократія, демократія участі, партисипаторна демократія, військова агресія РФ, воєнний станАнотація
У публікації розкриваються методологічні аспекти наукових досліджень розбудови і функціонування механізмів демократії участі в Україні в після воєнної агресії РФ. Наголошується, що з одного боку, запровадження в Україні воєнного стану обмежило низку конституційних прав громадян і форми соціальної участі громадян, а з іншого – демократія участі продовжу ефективно функціонувати на загальнонаціональному та місцевому рівнях на більшості територій нашої держави, підконтрольних Україні. При міністерствах і центральних органах виконавчої влади продовжують діяти громадські ради, найбільш важливі проєкти нормативно-правових рішень проходять громадські обговорення, а електронні звернення до Президента України демонструють зацікавленість громадян з багатьох питань, пов’язаних із протистоянням України російській агресії. Іще більшої популярності демократія участі (місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори жителів, партисипаторні бюджети) має в територіальних громадах. Відзначається, що методологія досліджень науки державного управління була сформована відносно нещодавно, але враховує історичні досягнення методології інших соціогуманітарних досліджень у сфері філософії, права, економіки, соціології тощо. Під цією методологією запропоновано розуміти системи взаємозумовлених і різнорівневих (філософських, загальнонаукових, спеціальних) методів і їх груп, які становлять складно диференційований інструментарій пізнання явищ, процесів, статусів і феноменів державного управління, включаючи сутність, зміст, механізми і форми використання потенціалу партисипаторної демократії в публічному (державному) управлінні. Обґрунтовується важливість трансформації методології дослідження питань теорії та практики розвитку демократії участі в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, через посилення цієї методології прогностичними методами і методами моделювання. Оновлена методологія має створити дієвий пізнавальний інструментарій для використання потенціалу партисипаторної демократії при формуванні національного спротиву проти російської агресії. Наступним важливим завданням трансформації методології дослідження демократії участі в державному управлінні є формування перспективних теоретичних моделей поглиблення демократичних перетворень в Україні під час повоєнної відбудови нашої держави.
Посилання
Лациба С.В., Лукерія І.М., Ващук-Огданська О.Л. Місцева демократія в Україні: нові стандарти / Укр. незалежн. центр політ. дослідж. Київ: Агентство «Україна», 2013. 236 с.
Батанов О.В., Кравченко В.В., Приходько Х.В. Партисипативна демократія в системі місцевого самоврядування: проблеми законодавчого регулювання. Аспекти публічного управління. 2014. № 9-10. С. 12-28.
Про основи національного спротиву: Закон України від 16 липня 2021 р. Відомості Верховної Ради України. 2021. № 41. Ст. 339.
Бень Я. В. Щодо утвердження демократії участі в публічному управлінні держав Античності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 2. С. 137-146.
Бень Я.В. Утвердження партисипаторної демократії в публічному управлінні держав Європи: від Середньовіччя – до розвитку доктрини і практики конституційної держави з друг. пол. XIX ст. – до поч. XX ст. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 4 (10). С. 135-150.
Абрам’юк І. Демократія участі: механізми громадської участі на місцевому, регіональному та національному рівнях. Київ, 2014. 50 с.
Попова І.М. Організаційно-правові механізми забезпечення партисипаторної демократії (демократії участі) у системі місцевого самоврядування. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2016. № 1. URL: http://el-zbirn-du.at.ua/2016_1/20.pdf
Старосольський В. Методологічна проблема в науці про державу. Прага: Наклад Українського вільного університету в Празі; Державна друкарня в Празі, 1925. 36 с.
Бень Я.В. Методологія наукових досліджень механізмів демократії участі в сфері державного управління в Україні: поняття, зміст, сутнісні ознаки. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 2 (14). С. 213-233.
Ben Y. Research of mechanisms of implementation of democracy of participation in the field of public governance: methodology, methods. Věda a perspektivy. 2021. № 1(1) 2021. pp. 17-23.
Сергеевич В. Лекции и исследования по древней истрии русского права. С.-Петербург: Типограф. И.Н. Скороходова, 1894. VIII, 382 с.
Федоренко Т.А. Механізм участі громадськості в формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. Дисертац. на здоб. наук. ступеня канд. наук з держ. управл / НАДУ. Київ, 2020. 247 с.
Енциклопедичний словник з державного управління. Уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін. За ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. Київ: НАДУ, 2010. 820 с.
Ракитов А.И. Принципы научного мышления. Москва: Политиздат, 1975. 143 с.
Федоренко В.Л. Методологія сучасних конституційно-правових досліджень в Україні: наук. доповідь. НАПрН України, Київський регіональний центр. Київ: Ліра, 2015. 64 с.