ЗАСТОСУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ ДОБРОСОВІСНОГО НАБУВАЧА ЯК ЗАСІБ ПРОТИДІЇ СПОТВОРЕННЮ ДАНИХ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню застосування цивільно-правової конструкції добросовісного набувача як засобу протидії негативним наслідкам спотворення даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Розкрито проблему співвідношення права первісного власника на витребування нерухомого майна та інтересів добросовісного набувача, який при вчиненні правочину покладався на офіційні відомості державного реєстру і не знав та об’єктивно не міг знати про дефекти правового титулу відчужувача. Встановлено, що державна реєстрація права власності не створює безумовного та неспростовного титулу на нерухоме майно, однак юридичне значення реєстрових відомостей зумовлює необхідність урахування обґрунтованої довіри учасників цивільного обороту до їх достовірності. Проаналізовано співвідношення конструкції добросовісного набувача з віндикаційним захистом та концепцією книжкового володіння. Обґрунтовано, що ризик спотворення реєстрових даних, яке виникло внаслідок незаконних реєстраційних дій, підроблених правочинів або інших недоліків функціонування державної реєстраційної системи, не повинен автоматично покладатися на останнього добросовісного набувача. Розглянуто законодавчі новели 2025 року щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, зокрема обмеження можливості витребування окремих об’єктів нерухомості та запровадження компенсаційного механізму. Запропоновано розглядати добросовісність набувача з урахуванням перевірки ним реєстрових відомостей, проявленої обачності та об’єктивної можливості встановити дефекти зареєстрованого права. Зроблено висновок про необхідність забезпечення справедливого розподілу ризиків спотворення даних Державного реєстру між первісним власником, добросовісним набувачем та державою.