ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ ЯКІСНОГО ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.2.1Ключові слова:
міждисциплінарність, дименсія, еквівалентність, термінологія, контекстуальність, навичкаАнотація
Останнім часом все більшу увагу перекладознавців привертає прагматичний аспект перекладу. Важливо використовувати відомості про такі складові прагматичного перекладу як передача прагматичних ідіом, найрізноманітніших видів прямих і непрямих мовленнєвих актів. Нині акцентують увагу на прагматичній адаптації мовленнєвого акту при перекладі з рідної мови на іноземну та навпаки, на розбіжностях у рівні ввічливості мовлення та вимогами політичної коректності, що стосуються суспільної заборони на вживання і приписів щодо політично коректного вживання певних слів. Мета статті – дослідити і проаналізувати складові прагматичного перекладу і визначити способи прагматичного перекладу і чинники, які впливають на правильність перекладу. Багато у чому успішність та адекватність перекладу залежить від належного знання іноземної та рідної мов і від володіння навичками перекладу. Побудова речень (німецькою чи англійською мовами), лексичне наповнення і навики вживання їх у мовленні, зважаючи на стильові та контекстуальні умови є важливими аспектами мовної та комунікативної компетенції перекладача. Багато лексичних проблем перекладу з іноземної мови на українську та з української мови на іноземну з’ясовані і в теоретичному і в практичному напрямках. Ця проблема відображена у працях Е. Бенеса, Р. Вальтера, Р. Фрітце, К. Баумана та ін. При перекладі звертають увагу на міждисциплінарність, як поєднання методів і різних дисциплін з метою здобуття нових ефективних результатів. Варто концентрувати свою увагу на розвитку моделі в цілому, а також на її окремих аспектах: технологічно-практичній стороні фахового перекладу, питанням правильного використання термінології, а також культурної дименсії. Не можна залишити поза увагою використання традиційних схем дефініцій та різнопланових аксіом, потрібно акцентувати увагу на історичну спадщину та культурні перспективи. Наукова новизна статті у представленні міждисциплінарності, яка дає можливість взяти до уваги методи і підходи різних дисциплін, знання яких значною мірою впливають на коректність виконання перекладу. У висновках підсумовано функціонально-прагматичну модель оцінки якості перекладу, що є важливою вимогою еквівалентності оригінала і перекладу, що показує, що переклад має мати функцію, яка еквівалентна функції джерела.
Посилання
Arntz, Reiner (1993): „Fachtexttypologie und Übersetzungsdidaktik“. In: Holz- Mänttäri/Nord [Hrsg.] (1993), S. 153–168.
Arntz, Reiner (1994): „Interlingualer Fachsprachenvergleich und Übersetzen“. In: Snell-Hornby/ Pöchhacker/Kaindl [Hrsg.] (1994), S. 235–246.
Baumann, Klaus-Dieter (1987): „Die Bedeutung des Fachdenkens bei der Untersuchung von Fachtexten“. In: R. Glaser [Hrsg.] (1987): Beiträge zur anglistischen Fachsprachenforschung, Leipzig: Berichte der Sektion Fremdsprachen der Karl-Marx-Universität, S. 92–108.
Benes, Eduard (1970): „Fachtext, Fachstil und Fachsprache“. In: Sprache und Gesellschaft. Beiträge zur soziolinguistischen Beschreibung der deutschen Gegenwartssprache. Jahrbuch 1970 des Instituts für dt. Sprache (Sprache der Gegenwart 13). Düsseldorf: Päd. Verlag Schwann, S. 118–132.
Diller, H.-J./Kornelius, J. (1978): Linguistische Probleme der Übersetzung. Tübingen: Niemeyer.
Fleischmann, Eberhard/Kutz, Wladimir/ Schmitt, Peter A. [Hrsg.] (1997): TRANSLATIONSDIDAKTIK. Grundfragen der Übersetzungswissenschaft. Tübingen: Narr.
Jumpelt, Rudolf Walter (1961): Die Übersetzung naturwissenschaftlicher und technischer Literatur: sprachliche Maßstäbe und Methoden zur Bestimmung ihrer Wesenszüge und Probleme. Berlin: Langenscheidt.
Paepcke, Fritz (1986): Im Übersetzen leben. Übersetzen und Textvergleich. Hrsg. von K. Berger und H.-M. Speier. Tübingen: Narr.
Paepcke, Fritz (1989): „Der Übersetzer im Dienste der Technik und als Wegbereiter des Dichters“. In: Mitteilungsblatt für Dolmetscher und Übersetzer. 5/1989, S. 1–10.