ПРЕЦЕДЕНТНИЙ ХАРАКТЕР КОНЕКТОРІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.2.3Ключові слова:
конектор, прецедентність, синтаксис, сполучник, сучасна німецька моваАнотація
Стаття присвячена дослідженню конекторів у сучасній німецькій мові в аспекті прецедентності, до сфери якої належать інтелектуально-емоційні блоки, що є добре відомими реципієнтам та постійно використовуються ними у комунікації. Дослідження проведено на матеріалі німецькомовних текстів новин сайту tagesschau.de. Вибір матеріалу дослідження зумовлено актуальністю мови, якою користуються продуценти новин. Об’єктом дослідження є конектори як прецедентні одиниці мови, а предметом – функціональні особливості конекторів та механізми їх реалізації у сучасній німецькій мові. Дослідження виконано з використанням методу семантичного аналізу конекторів; методу концептуально-таксономічного аналізу для дослідження синтактично-позиціональної закріпленості конекторів у тексті; а також методу контекстуального аналізу. У статті проаналізовано підходи до визначення термінів «прецедентність» та «конектор». Авторами запропоновано класифікацію конекторів, які уживають журналісти під час створення текстів німецькомовних новинних повідомлень. У ході дослідження виявлено в аспекті частотності уживання таких конекторів як конектори на позначення додавання інформації, на позначення темпоральних зв’язків, хронологічні конектори, конектори порівняння фактів, аргументативні конектори, конектори протиставлення, конектори повторення думок, конектори акцентуалізації думок, уточнюючі конектори та узагальнюючі конектори. У ході дослідження встановлено, що з прагматичної точки зору конектори мають статус маркерів, які виступають операторами уваги реципієнтів. Конектори сигналізують про зміну комунікативної перспективи та є одиницями оцінних категорій синтаксису. Прецедентний характер конекторів у сучасній німецькій мові, зокрема у текстах новинних повідомлень, виявляється у їх функціях, позиції у реченні та у структурних частинах новинного повідомлення, а також у взаємодії з іншими мовними одиницями.
Посилання
Жерьобкіна Є. А. Особливості використання норм прецедентного права в системі вітчизняного правосуддя. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2019. № 6. С. 63–69.
Barth-Weingarten D. Prozess und Resultat von Argumentationen: Die Habitate unterschiedlicher konzessiver Konstruktionen. Argumentieren in Gesprächen. Gesprächsanalytische Studien. Tübingen: Stauffenburg, 2003. S. 145‑162.
Breindl E. Relationsbedeutung und Konnektorbedeutung: Additivität, Adversativität und Konzessivität. Brücken schlagen. Grundlagen der Konnektorensemantik. Berlin, New York : Walter de Gruyter, 2004. № 2. S. 225–253.
Di Meola C. Ikonische Beziehungen zwischen Konzessivrelation und Konzessivkonnektoren. Brücken schlagen. Grundlagen der Konnektorensemantik. Berlin/New York : de Gruyter, 2004. (Linguistik : Impulse & Tendenzen5). S. 287–307.
Duff W. From coexistence to convergence: studying partnerships and collaboration among libraries, archives and museums. Information Research. 2013. № 18(3). 585 p.
Encyclopaedia Britannica. URL: http://www.britannica.com/topic/precedent (дата звернення: 25.09.2022)
Engel U. Partikeln im Kontrast. Gaudium in scientia linguarum. Ausgewählte Schriften. Wroclaw/Dresden : Neisse, 2006. S. 203–218.
Eroms H.-W. Zur Syntax der Konnektoren und Konnektivpartikeln. Textkonnektoren: und andere textstrukturierende Einheiten. Tübingen : Stauffenburg, 2001. S. 47–60.
Günthner S. Zum kausalen und konzessiven Gebrauch des Konnektors wo im gegenwärtigen Deutsch. Zeitschrift für germanistische Linguistik. 2002. S. 310–341.
Kanngießer S. Alternativräume der Sprachdynamik: Versuch über die Determination der grammatischen Kontingenz. Osnabrück : V&R unipress in Göttingen, 2006. 368 s.
Metrich R. Konnektoren definieren – aber wie? Textkonnektoren und andere textstrukturierende Einheiten. Tübingen: Stauffenburg, 2001. S. 19–31.
Pasch R. Das «Handbuch der deutschen Konnektoren». Brücken schlagen. Grundlagen der Konnektorensemantik. Berlin, N. Y. : de Gruyter, 2004. S. 11–45.
Pasch R., Brausse U. Handbuch der deutschen Konnektoren. Linguistische Grundlagen der Beschreibung und syntaktische Merkmale der deutschen Satzverknüpfer (Konjunktionen, Satzadverbien und Partikeln). Berlin, New York : de Gruyter, 2003. 733 s.
Prozesse sprachlicher Verstärkung. Typen formaler Resegmentierung und semantischer Remotivierung. Linguistik – Impulse & Tendenzen. Berlin, New York : Walter de Gruyter, 2010. 383 s.
Schanen F. Textkonnektoren: der begriffliche Hintergrund. Textkonnektoren: und andere textstrukturierende Einheiten. Tübingen : Stauffenburg, 2001. S. 1–17.
Ulrich W. Ambiguitätsverarbeitung beim Parsing. Zum Erkennen und Interpretieren struktureller Mehrdeutigkeit im Satz. Der Sprachdienst. 2019. № 1(63). S. 20–29.