ПОХОДЖЕННЯ ДЕТЕРМІНУВАЛЬНОГО ФАКТОРА У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.3.2

Ключові слова:

необхідність, семантична структура, дієслівні предикати, маркування інформації

Анотація

У статті обґрунтовано сферу, яка визначає детермінувальний фактор та передумови необхідності реалізації певної дії та сприяє класифікації семантичних відтінків необхідності. Поглиблено синтаксичну думку про формування та специфіку дослідження конструкцій за джерелами походження детермінувального фактора. Багатогранність являють утворення, в яких постають моральні норми та усталені традиції поведінки. Постає необхідність реалізації певної дії, що уможливлюється завдяки стереотипним уявленням про навколишній світ, безперечно, у складі семантики детермінувального фактора має компонент «колективність» як визначальне джерело формування необхідності. Неминучість реалізації певної ситуації в таких реченнях зумовлена волевиявленням цілої групи людей, що поділяють одну позицію. Джерело походження детермінувального фактора має індивідуальний характер. Детермінація реалізації необхідності в утвореннях такого зразка ґрунтується на індивідуальних уявленнях та суб’єктивних очікуваннях суб’єкта модальної оцінки. Оцінка автором повідомлення іншої особи як суб’єкта логічної діяльності віддзеркалюється за допомогою використання дієслів семантичної групи. Маркування інформації, висловленої в повідомленні як «чужої», неможливе без вказівки на її джерело, тобто за будь-яких умов потребує спеціальних формальних засобів вираження. Детермінувальний фактор об’єктивного характеру є необхідною причиною реалізації потенційної дії, що перебуває у сфері, незалежній від волі учасників ситуації необхідності. Суб’єктивізм такого фактора ситуації необхідності зумовлений особистими інтенціями суб’єкта волевиявлення і не залежить від об’єктивних причин. У висновку стверджуємо, що виникнення детермінувального фактора відбувається у двох напрямах: з урахуванням колективності/індивідуальності його походження та суб’єктивного/об’єктивного характеру.

Посилання

Баган М. Категорія заперечення в українській мові: функціонально-семантичні та етнолінгвістичні вияви : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 376 с.

Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. Київ : Либідь, 1993. 368 с.

Загнітко А.П. Функційність у синтаксисі. Граматики слов’янських мов: основа типології і характерології : тематичний блок. XV Міжнародний з’їзд славістів (20.08 – 27.08.2013, Мінськ, Республіка Білорусь). Київ : Вид-во ТОВ «КММ», 2013. С. 19–36.

Загродская Е.А. Модальность необходимости и ситуации необходимости в значении потребности (на материале французского языка). Теоретические проблемы функциональной грамматики : материалы Всерос. науч. конф. (Санкт-Петербург, 26–28 сентяб. 2001 г.). Санкт-Петербург : Наука, 2001. С. 213–220.

Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса : монография, 5-е изд., стереотип. Москва : КомКнига, ЛКИ, 2007. 368 с.

Іваницька Н.Л. Трьохелементний присудок в українській мові. Українська мова і література в школі. 1973. № 1. С. 16–24.

Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навчальний посібник. Київ : Либідь, 1995. 312 с.

Косенко К.О. Предикатна основа та семантико-граматична диференціація дієслівних зв’язок в українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. НАН України. Ін-т укр. мови. Київ, 2010. 20 с.

Костусяк Н.М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови : монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 452 с.

Мірченко М.В. Структура синтаксичних категорій : монографія, вид. 2-ге. Луцьк : РВВ «Вежа», 2004. 393 с.

Паславська А.Й. Заперечення як мовна універсалія: принципи, параметри, функціонування : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. 290 с.

Рогожа В.Г. Засоби вираження вольової модальності в текстах кодексів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2005. 16 с.

Ситар Г.В. Описові предикати з модальним компонентом в українській мові: структура й семантика. Лінгвістичні студії. Донецьк : ДонНУ, 2010. Вип. 20: На честь 55-річчя професора А.П. Загнітка. С. 145–151.

Телецька Т.В. Предметна модальність і модальність вірогідності у мові та мовленні (на матеріалі української, російської, французької та англійської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.15 «Загальне мовознавство». Одеса, 2005. 20 с.

Шинкарук В.Д. Категорії модусу і диктуму у структурі речення : монографія. Чернівці : Рута, 2002. 272 с.

Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови : підручник. Київ : Видавничий центр «Академія», 2004. 408 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-07

Як цитувати

БЕРНАЦЬКА, С. (2022). ПОХОДЖЕННЯ ДЕТЕРМІНУВАЛЬНОГО ФАКТОРА У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (3 (5), 11-15. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.3.2