ПАЛОМНИЦТВО ЯК СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2022.3.10Ключові слова:
соціально-комунікаційний інститут, паломництво, суспільні процеси, інституалізація, міжкультурна комунікація, трансформаціяАнотація
Феномен паломництва розглядався із точки зору філософії, культурології, історії, сакральної географії, релігієзнавства, туризмології, психології, менеджменту, богослов’я, теології, проте з точки зору соціальних комунікацій та журналістики ще не розглядався крізь призму соціально-комунікаційних інститутів. Тому в межах інститутів освіти, релігії, туризму, сім’ї ця тема є досить багатогранною і не вивченою. Також не вивченим залишається паломництво в мистецтві, що дає потужне джерело для подальших наукових розвідок на ниві сакрального жанру, зокрема в кіномистецтві як сучасній соціальній комунікації. Паломництво під час пандемії COVID-19 і війни проявляє себе як стійкий феномен і незалежно від викликів часу прочани ідуть до святих місць із вірою у краще життя і позитивні зміни. Поліконфесійність України дозволяє розглянути паломництво як явище з точки зору міжкультурного діалогу в контексті розвитку суспільних процесів. Мета статті – проаналізувати феномен паломництва як складник соціально-комунікаційного інституту; розглянути соціально-комунікаційний інститут як вид діяльності із його організованою системою, порядком, системою правил, моделей поведінки, набором функцій у взаємозв’язку із феноменом паломництва. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1. Поширення суспільно важливої інформації, що стосується паломництва як соціально-комунікаційного інституту. 2. Забезпечення комунікації між паломниками різних конфесій через розробку спеціалізованих маршрутів, аналіз інтернет-сайтів, путівників про сакральні об’єкти, спеціалізованої літератури, художньої літератури відповідного напряму. Наукова новизна полягає в тому, що вперше паломництво як феномен розглядається крізь призму соціально-комунікаційного інституту, відповідно потребує детального вивчення і розгляду з комунікаційної точки зору. У висновках автор акцентує увагу на вивченні питання паломництва з комунікаційної точки зору, пропонує поєднати глибокі історичні традиції із сучасними тенденціями культурного і соціального розвитку через соціальні комунікації та соціально-комунікаційний інститут.
Посилання
Панченко С.А. Релігійний туризм в Україні: стан, потенціал, перспективи : монографія. Київ : Автограф, 2019. 163 с.
Різун В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій. 12.02.2011. Київ, 9 с. URL: http://journlib.univ.kiev. ua/Nacherky_do_metodo logiyi.pdf
Різун В. Соціальні комунікації як інженерне вчення, або соціальні комунікації у системі соціального інжинірингу (соціальної інженерії). Комунікація. № 2. 2012. С. 8–18.
Холод О. Соціальні комунікації як поняття в науковій галузі «соціальні комунікації». Психолінгвістика. 2013. Вип. 12. С. 286–293. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2013_12_42
Холод О. Соціальні комунікації: тенденції розвитку : навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. й доп. Київ : Видавництво «Білий Тигр», 2018. 370 с.
Шендеровский К. Организационные и методические аспекты управления персоналом служб социальной сферы : учебно-методический сборник для самообразования и повышения компетентности руководителей социальных служб. Київ, 2002. 117 с.
Шендеровський К. Інституціалізація комунікаційної сфери вирішення соціальних проблем : дис. … канд. наук із соц. комунік. : 27.00.01. Київ, 2013.
Яроцький П.Л. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Філософія туризму : навчальний посібник. Київ : Кондор, 2004. С. 143–150.
Ясперс К. Смысл и назначение истории / Пер. с нем. Москва : Республика, 1994. 527 с.
Jan Paweł ІІ. Apostolic Exhortations “Ecclesia in Europa”. URL: http://w2.vatican.va/content/johnpaul-ii/en/apost_exhortations/documents/hf_jp-ii_exh_20030628_ecclesia-in-europa.html (дата звернення: грудень 2022).
