РИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ НОВИННИХ ТЕКСТАХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню риторичного аспекту воєнно-політичної лексики у німецькомовних новинних текстах. Актуальність цієї статті зумовлена тим, що сучасні дискурсологічні дослідження зосереджені на вивченні різних типів комунікації, серед яких важливе місце в німецькомовному суспільстві посідає новинний інтернет-дискурс – найпоширеніший різновид медіа-дискурсу. Автори статті трактують німецькомовні інтернет-новини як різноформатні тексти інформаційних повідомлень, які поширюються комп’ютерним каналом комунікації. Дослідження воєнно-політичної лексики в німецькомовних текстах новин відтворює сприйняття подій в Україні німецькими продуцентами новинних повідомлень. Встановлено, що тексти інтернет-новин структуровані за схемою, запропонованою голландським професором ван Дейком, та поділяються на заголовок, вступ, головний блок подій та прикінцевий абзац. Вивчення текстів інтернет-новин з лінгвістичної точки зору дозволяє виявити їхній риторичний потенціал. У статті доведено, що продуценти новинних повідомлень успішно послуговуються надбаннями риторики та спираються під час створення текстів новин на риторичні етапи текстопобудови: інвенцію, диспозицію та елокуцію. Автори зосереджують увагу на елокутивному етапі, який пов’язаний з відбором лексичного матеріалу, та на диспозитивному, який відповідає за розташування лексичних одиниць у тексті новинного повідомлення. Доведено, що стилістично нейтральна лексика може переходити у статус воєнно-політичної залежно від того, в якому семантичному оточенні вона знаходиться. У статті наголошується, що розташування лексичних одиниць в ініціальній та фінальній позиціях речення, абзацу або тексту містить потужний маніпулятивний потенціал та реалізує атрактивну функцію. Автори статті ставлять під сумнів об’єктивність новин та наголошують на їхньому суб’єктивному характері, адже продуценти новинних текстів послуговуються здобутками античної риторики, яка, як відомо, є наукою не лише красномовства, а й переконання. У цьому контексті, так чи інакше, автори новинних текстів схиляють реципієнтів для прийняття рішення та висновків, яких дотримуються самі журналісти.