ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.5.7

Ключові слова:

соціальні мережі, неологізм, мережа Інтернет, новоутворення, запозичені слова, мовний засіб, сленг, комунікація

Анотація

У статті розглядаються існуючі на даний момент рівні структурної організації соціальної мережі як жанру інтернет-комунікації. Масове поширення нових комп’ютерних та інформаційних технологій виходить за межі простого технологічного прогресу, тому що стосується суттєвих особливостей людської особистості та її життя, що виявляється і в трансформації її мовного статусу. Інтернет визначає неминучість цивілізації культурного людства, тобто ноосфери як форми організації нової геологічної сили – людини. Із появою соціальних мереж розпочався новий етап комунікації, що відкриває потужні медійні можливості та привертає увагу до нових тенденцій у комунікативних процесах. Мета статті – проаналізувати мовні особливості спілкування у соціальних мережах, трансформацію писемного виду мови та появу новітніх лексичних одиниць. Наукова новизна. Сьогодні Інтернет як новий комунікативний простір займає вагоме місце в житті людини, а також продовжує неухильно зростати роль цього сектору в процесі спілкування. Саме тому спілкування у соціальних мережах дедалі більше привертає увагу філософів, психологів, соціологів, культурологів, лінгвістів. Процес розвитку цифрового мовлення є змінним – весь час з’являються неологізми, з них сленг, а далі – словникова форма і, навіть, терміни. Тому ми вважаємо, що лексико-семантичний склад мови соціальних мереж цікаво та треба досліджувати. Інтернет – система, що самостійно формується і реалізується, володіє безмежними і швидко відтворюваними ресурсами пам’яті, що наближається до людського типу «мислення», здатністю освоювати інформацію поліекранно та нелінійно, а також надає особистості можливість прямої, творчої, вільної та інтерактивної участі в масовій комунікації. Розглянуто різні лексико-семантичні аспекти мови соціальних мереж. У висновках вказано, що соціальні мережі – це поле, де з’являються нові слова. Для того аби їх згрупувати, потрібно провести лексико-семантичний аналіз. Мова соціальних мереж наразі надзвичайно різноманітна. Нові слова з’являються в нашому використанні кожну хвилину. Вони називаються неологізмами. Кількість неологізмів значно зростає, тому що нині надзвичайно розвинена мережа Інтернет та соціальні мережі. Комп’ютерні технології, комп’ютерні ігри та електронна пошта вносять у мову величезну кількість спеціальних слів і висловів, багату розгалужену термінологію. Тут мають місце і неологізми, і запозичені слова, і англіцизми тощо. Часто користувачі у своїх бесідах використовують смайлики та стікери, які повністю замінюють спілкування. Мова соціальних мереж широко використовує метафоричні та метонімічні прийоми, запозичення з різних мов, використання епітетів. Суспільство стало залежним від технологій і того, що вони дають – нові платформи для спілкування, а також типи та форми спілкування в них; воно усвідомило, що складається з великої кількості конкретних особистостей, а не з народних мас. На сучасному історичному етапі нарешті підвищився інтерес до особистості, не зважаючи на технічне спрощення життєдіяльності.

Посилання

Фісенко Т. В. Соціальні інтернет-мережі як засіб задоволення інформаційних потреб. Наукові записки Інституту журналістики: науковий збірник. Київ, 2010. Т. 41. С. 190–194.

Коноплицький С. М. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: феноменологічний аналіз: дис. канд. соціол. наук: 22.00.01 / НАН України; Інститут соціології. Київ, 2006. 154 c.

Леонтович О. А. Проблеми віртуального спілкування.Полеміка. 2000. № 7. С. 4.

Danah M. Boyd, Nicole B. Ellison. Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication, 2007. October. Volume 13, Issue 1. P. 210–230.

Рейда О. А. Основні мовні ознаки спілкування в соціальних мережах. Мова, література і культура: актуальні питання взаємодії: Міжнародна науково-практична конференція. Наукова філологічна організація «Логос», 8–9 жовтня 2021 р. Львів, 2021. С. 6–9.

Маковецька-Гудзь Ю. А. Українська мова в соціальних мережах. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. № 1 (47). С. 658–663.

Дзюбіна О. І. Комунікативний аспект соціальних мереж Facebook і Twitter. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2016. № 2 (12). С. 218–222.

Єльнікова Н. І. Мовний аспект комунікації в українських версіях соціальних мереж. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави. Харків, 2017. С. 43–46.

Oxford Dictionaries USA Word of the Year 2012 is 'to GIF' [Електронний ресурс]. URL: http://blog.oxforddictionaries.com/2012/11/us-word-of-the-year-2012

Давидова В. Фактори формування національної мовної особістості / / Пам’ять століть. 1997. № 4. С.117–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-29

Як цитувати

ЧОРНОБАЙ, В. (2023). ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (5 (10), 44-49. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.5.7