МЕДІА В УМОВАХ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ: ТРАНСФОРМАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З АУДИТОРІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.16Ключові слова:
медіа, кризові ситуації, взаємодія з аудиторією, трансформація, соціальні мережі, персоніфікація контентуАнотація
Стаття присвячена аналізу змін у взаємодії медіа з аудиторією в умовах кризових ситуацій, зокрема під час пандемії COVID-19 та російсько-української війни. Дослідження виявляє трансформацію підходів до інформування, нові виклики та можливості, що постали перед журналістами та медіаіндустрією. Авторка статті аналізує, як кризові ситуації вплинули на роботу працівників медіа. Опитування працівників медіа дозволило оцінити зміни у сприйнятті аудиторії, рівень довіри до різних каналів комунікації, а також визначити ефективні методи взаємодії з аудиторією. Завдяки аналізу відповідей респондентів зафіксофано, що соціальні мережі та месенджери набули значного впливу як джерела інформації, а традиційні ЗМІ продовжують відігравати важливу роль, проте зменшується їхній рівень довіри. Також розглянуто використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту (ChatGPT), у журналістській практиці та пов’язані з цим виклики. Окрему увагу приділено проблемі довіри до медіа в кризових умовах. Виявлено, що аудиторія стає дедалі більш критичною до джерел інформації, що вимагає від журналістів дотримання високих стандартів етики та професійності. Важливою складовою дослідження є питання етики та відповідальності журналістів у кризових умовах. Більшість респондентів наголошують на необхідності дотримання принципів достовірності, уникнення маніпуляцій та збереження довіри аудиторії. Дослідження демонструє, що головними завданнями сучасних ЗМІ особливо під час кризових ситуацій є забезпечення об’єктивності, перевірки фактів та прозорості у висвітленні подій. Отримані висновки підкреслюють важливість подальших досліджень впливу цифрових технологій на роботу медіа та аудиторії, а також необхідність розробки нових стратегій комунікації в умовах кризових ситуацій. Результати дослідження можуть бути корисними для працівників та дослідників медіа та всіх, хто зацікавлений у вивченні змін у сфері медіакомунікацій.
Посилання
Бондаренко Т. Г. Регіональна практика взаємодії медіа з аудиторією (за результатами соціологічного дослідження). Поліграфія і видавнича справа. 2016. № 2 (72). С. 162–173.
Владимиров В. М. Хаос – розуміння – Масова комунікація : Монографія. Київ : КиМУ, 2006. 366 с.
Владимиров В. Четвертий етап інформаційної революції: ймовірні риси, неймовірні можливості. Наукові записки Інституту журналістики. 2020. Т. 1, № (76). С. 11–24.
Горська К. Цифровий медіаконтент: виклики індустрії та інтерактивність як ключ до взаємодії з аудиторією. Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ-Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 27–28. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
ГО «Детектор медіа». Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда: результати всеукраїнського опитування громадської думки. detector.media. URL: https://detector.media/infospace/article/164308/2019-03-21-dzherela-informatsii-mediagramotnist-i-rosiyska-propaganda-rezultatyvseukrainskogo-opytuvannya-gromadskoi-dumky/
Іванов В. Ф. Медіаметрія. соціологія масової комунікації. 130 с. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/lectures/IvanovSMC.pdf.
Іванов В. Ф. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / ред. В. В. Різун. Центр вільн. преси, 2010. 258 с. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/TMbook.pdf.
Коник Д. Л. Стратегічні комунікації : посіб. для держ. службовців. Київ : Обнова комп., 2016. 256 с.
Коник Д. Л., Сусська О. О. «Образи суспільства» та «образи війни» у медіакомунікативному просторі: особливості формування. Габітус. Науковий журнал. 2024. № 60. С. 16–22.
Корнєєв В. М. Інформаційно-комунікаційне середовище як об’єкт дослідження: траєкторії змін. V Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору», РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ ЗМІНИ СОЦІУМУ ПІД ВПЛИВОМ КОНТЕНТУ МЕДІА, м. Київ, 2 квіт. 2023 р. URL: http://journ.univ.kiev.ua/nauka1/archives/3472.
Корнєєв В. М. Комунікаційні технології як засоби проектування соціальної дійсності. Наукові записки Інституту журналістики. 2014. Т. 56, лип. – верес. С. 176–181.
Корнєєв В. Проєктування комунікаційних середовищ: проблема лінійного розуміння. Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ– м.Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 124– 127. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
Королько В. Г. Паблик рілейшнз і репутаційний менеджмент. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 2. С. 108–116.
Мариненко І. Мовна некомпетентність як шлях до збіднення мови (на матеріалі мовних каналів у телеграм). Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ-м.Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 198–201. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди. Головна – Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/mediaspozhivannya-vukraini-zmina-mediapotreb-ta-progrash-rosiyskoi-propagandi
Михайлюта В. П. Концептуальні засади медіакритичного аналізу в «Детектор медіа». The european development trends in journalism, pr, media and communication. 2021. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-17
Олтаржевський Д. О. Заголовок у корпоративному виданні. Держава та регіони. Соціальні комунікації. 2010. № 4. С. 64–70.
Олтаржевський Д. О. Українська корпоративна періодика: сьогодення і майбутнє. Наукові записки Інституту журналістики. 2010. Т. 40, лип. – верес. С. 177–181.
Почепцов Г. Г. «Після революції гідності держава пішла в один бік, а люди – в інший". Країна. 2017. № 5 (358), 9 лют. 2017. С. 15–16.
Почепцов Г. Г. Управляючи комунікацією, ми водночас управляємо світом. Дзеркало тижня. 2019. 23 лют. – 1 берез. С. 11.
Сусська О. О. Інституціональність vs проспериті. Про зміни медіа-ландшафту та методологічні лакуни соціології масових комунікацій. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2019. № 1, січ. – берез. С. 56–72.
Цимбаленко Є. С. Інформатизація соціальних комунікацій: наукові концепції, правові складники та галузева структура : дис. … канд. наук із соц. комунікацій. Київ, 2011. 224 с.
Шальман Т. М. Телеведучий і аудиторія телепрограми: взаємодія і взаємовплив. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1662.
Шумарова Н. Особистість у системі культурно-мовних параметрів. Стиль і текст. 2009. Вип. 10. С. 7–12.
Шумарова Н. П. Говоримо про дискурс. Стиль і текст. 2003. Вип. 4. С. 214–243.
Шумарова Н. П. Роль ЗМК у розвитку мовної ситуації. Наукові записки Інституту журналістики. 2003. Т. 11. С. 132–135.
D’Urso S. C., Rains S. A. Examining the scope of channel expansion. Management communication quarterly. 2008. Vol. 21, no. 4. P. 486–507. URL: https://doi.org/10.1177/0893318907313712