MEDIA IN CRISIS SITUATION: TRANSFORMING AUDIENCE INTERACTION
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.16Keywords:
media, crisis situations, interaction with the audience, transformation, social networks, content personalizationAbstract
The article is devoted to the analysis of changes in the interaction of media with the audience in the context of crisis situations, in particular during the COVID-19 pandemic and the Russian-Ukrainian war. The study reveals the transformation of approaches to informing, new challenges and opportunities that have arisen for journalists and the media industry. The author of the article analyzes how crisis situations have affected the work of media workers. A survey of media workers made it possible to assess changes in the perception of the audience, the level of trust in various communication channels, as well as to identify effective methods of interaction with the audience. Thanks to the analysis of respondents’ answers, it was recorded that social networks and messengers have gained significant influence as sources of information, while traditional media continue to play an important role, but their level of trust is decreasing. The use of digital technologies, in particular artificial intelligence (ChatGPT), in journalistic practice and related challenges are also considered. Special attention is paid to the problem of trust in the media in crisis conditions. It was revealed that the audience is becoming increasingly critical of information sources, which requires journalists to adhere to high standards of ethics and professionalism. An important component of the study is the issue of ethics and responsibility of journalists in crisis conditions. Most respondents emphasize the need to adhere to the principles of accuracy, avoid manipulation and maintain audience trust. The study demonstrates that the main tasks of modern media, especially during crisis situations, are to ensure objectivity, fact-checking and transparency in covering events. The findings underscore the importance of further research into the impact of digital technologies on the work of media and audiences, as well as the need to develop new communication strategies in crisis situations. The results of the study can be useful for media professionals and researchers, as well as anyone interested in studying changes in the field of media communication.
References
Бондаренко Т. Г. Регіональна практика взаємодії медіа з аудиторією (за результатами соціологічного дослідження). Поліграфія і видавнича справа. 2016. № 2 (72). С. 162–173.
Владимиров В. М. Хаос – розуміння – Масова комунікація : Монографія. Київ : КиМУ, 2006. 366 с.
Владимиров В. Четвертий етап інформаційної революції: ймовірні риси, неймовірні можливості. Наукові записки Інституту журналістики. 2020. Т. 1, № (76). С. 11–24.
Горська К. Цифровий медіаконтент: виклики індустрії та інтерактивність як ключ до взаємодії з аудиторією. Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ-Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 27–28. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
ГО «Детектор медіа». Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда: результати всеукраїнського опитування громадської думки. detector.media. URL: https://detector.media/infospace/article/164308/2019-03-21-dzherela-informatsii-mediagramotnist-i-rosiyska-propaganda-rezultatyvseukrainskogo-opytuvannya-gromadskoi-dumky/
Іванов В. Ф. Медіаметрія. соціологія масової комунікації. 130 с. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/lectures/IvanovSMC.pdf.
Іванов В. Ф. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / ред. В. В. Різун. Центр вільн. преси, 2010. 258 с. URL: https://www.aup.com.ua/uploads/TMbook.pdf.
Коник Д. Л. Стратегічні комунікації : посіб. для держ. службовців. Київ : Обнова комп., 2016. 256 с.
Коник Д. Л., Сусська О. О. «Образи суспільства» та «образи війни» у медіакомунікативному просторі: особливості формування. Габітус. Науковий журнал. 2024. № 60. С. 16–22.
Корнєєв В. М. Інформаційно-комунікаційне середовище як об’єкт дослідження: траєкторії змін. V Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору», РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ ЗМІНИ СОЦІУМУ ПІД ВПЛИВОМ КОНТЕНТУ МЕДІА, м. Київ, 2 квіт. 2023 р. URL: http://journ.univ.kiev.ua/nauka1/archives/3472.
Корнєєв В. М. Комунікаційні технології як засоби проектування соціальної дійсності. Наукові записки Інституту журналістики. 2014. Т. 56, лип. – верес. С. 176–181.
Корнєєв В. Проєктування комунікаційних середовищ: проблема лінійного розуміння. Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ– м.Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 124– 127. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
Королько В. Г. Паблик рілейшнз і репутаційний менеджмент. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 2. С. 108–116.
Мариненко І. Мовна некомпетентність як шлях до збіднення мови (на матеріалі мовних каналів у телеграм). Актуальні проблеми медіапростору: збірник доповідей : зб. доп. науково-практ. конф., м. Київ-м.Вітербо, 16–18 квіт. 2024 р. Київ, 2024. С. 198–201. URL: https://drive.google.com/file/d/1uQJDab5SCpWi0A3uEzDeZC0awVpw2JO0/view.
Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди. Головна – Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/mediaspozhivannya-vukraini-zmina-mediapotreb-ta-progrash-rosiyskoi-propagandi
Михайлюта В. П. Концептуальні засади медіакритичного аналізу в «Детектор медіа». The european development trends in journalism, pr, media and communication. 2021. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-042-1-17
Олтаржевський Д. О. Заголовок у корпоративному виданні. Держава та регіони. Соціальні комунікації. 2010. № 4. С. 64–70.
Олтаржевський Д. О. Українська корпоративна періодика: сьогодення і майбутнє. Наукові записки Інституту журналістики. 2010. Т. 40, лип. – верес. С. 177–181.
Почепцов Г. Г. «Після революції гідності держава пішла в один бік, а люди – в інший". Країна. 2017. № 5 (358), 9 лют. 2017. С. 15–16.
Почепцов Г. Г. Управляючи комунікацією, ми водночас управляємо світом. Дзеркало тижня. 2019. 23 лют. – 1 берез. С. 11.
Сусська О. О. Інституціональність vs проспериті. Про зміни медіа-ландшафту та методологічні лакуни соціології масових комунікацій. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2019. № 1, січ. – берез. С. 56–72.
Цимбаленко Є. С. Інформатизація соціальних комунікацій: наукові концепції, правові складники та галузева структура : дис. … канд. наук із соц. комунікацій. Київ, 2011. 224 с.
Шальман Т. М. Телеведучий і аудиторія телепрограми: взаємодія і взаємовплив. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1662.
Шумарова Н. Особистість у системі культурно-мовних параметрів. Стиль і текст. 2009. Вип. 10. С. 7–12.
Шумарова Н. П. Говоримо про дискурс. Стиль і текст. 2003. Вип. 4. С. 214–243.
Шумарова Н. П. Роль ЗМК у розвитку мовної ситуації. Наукові записки Інституту журналістики. 2003. Т. 11. С. 132–135.
D’Urso S. C., Rains S. A. Examining the scope of channel expansion. Management communication quarterly. 2008. Vol. 21, no. 4. P. 486–507. URL: https://doi.org/10.1177/0893318907313712