«ЖИВА П’ЄСА» ЯК КОМУНІКАТИВНА СТРАТЕГІЯ У ТВОРЧОСТІ ЖОЕЛЯ ПОМРА

Анотація

У статті досліджується специфіка творчості Жоеля Помра, зокрема способи комунікації драматурга, режисера з акторами та глядачем. Зазначено, що Жоель Помра творить у руслі експериментаторського театру, має свою театральну компанію La compagnie Louis Brouillard, де є одночасно драматургом, постановником та продюсером, що забезпечує можливість експериментування. Спосіб організації комунікативного процесу, де трансформовані адресант і текст повідомлення потрактовано як живий та постійно змінний процес, не як щось стале та постійно задане, а як живий організм, що з часом трансформується та збільшується. Таке текстове повідомлення є твором-виставою одночасно, яка перебуває у стані амбівалентності, аморфно-дифузного становлення, що є комунікативною стратегією текстового рівня. Комунікативна стратегія поєднання режисера-драматурга в одній особі відрізняється методом написання текстів безпосередньо в процесі репетицій, коли актори імпровізують на сцені в рамках заданого драматургічного зіткнення, уточнюючи і доповнюючи основну лінію сюжету, розвиваючи конфлікт, персонажні характеристики, постановки різноманітні, відрізняються манерою виконання і драматургічним матеріалом, – тому сам Помра називває свої твори «спонтанні п'єси». Проаналізовано постановку О. Мельничуком п’єси «Це дитя» Жоеля Помра у Закарпатському обласному угорському театрі яка показує, що на рубежі ХХ і ХХІ століть пріоритетом в написанні п'єси стає текст не літературний, а театральний. Використання незвичайних засобів комунікації, новаторських форм і прийомів у комунікації між автором і глядачем демонструє новий рівень взаємодії сценічного мистецтва і драматургії де акторська гра є дослідженням, де в ігровій та одночасно трагічно-комічній формі постає перед глядачем «жива п’єса», до творення якої залучається найбільшою мірою й сам глядач.