ЕВФЕМІЗМИ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ – МЕХАНІЗМ ПОЛІТКОРЕКТНОЇ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-1Ключові слова:
евфемізми, поведінка, політичний дискурс, публічний дискурс, політична коректність.Анотація
У запропонованій статті наголошено, що публічний дискурс варто розглядати як процес завоювання, збереження та здійснення публічної влади, котра здійснює ефективне управління суспільними справами, за допомогою та у сфері публічного управління. Здійснено аналіз основних теоретичних підходів щодо розуміння поняття та змісту евфемізмів у вітчизняному та зарубіжному науковому полі. Доведено, що для широкого висвітлення подій у політичному, економічному, соціальному житті суспільства, інформування щодо прийнятих владою рішень, формування певного ставлення суспільства до тих чи інших подій, що відбуваються та спонукають до вчинення потрібних дій, самим дієвим та продуктивним є використання евфемізмів, котрі позбавлені негативного смислового навантаження, а отже, є дієвими інструментами здійснення впливу одних індивідів на інших. Встановлено, що евфемізація є процесом поширення евфемізмів у публічному дискурсі, в якому вони набувають певного знакового значення і здатні здійснювати вплив на сам сенс висловлювання, тому їхнє використання в публічному дискурсі призводить до того, що політична коректність, як ефективний мовний інструмент, може використовуватися як політика завуальовування істинної сутності того, що відбувається насправді, відволікання від негативних аспектів дійсності тощо. Наголошено, що сучасні евфемізми сприяють успішному врегулюванню людських взаємин, формують лояльне ставлення до деяких понять з точки зору соціального, політичного та повсякденного життя сучасного суспільства. Актуальність дослідження евфемізмів у публічному дискурсі пояснюється зростанням інтересу до вивчення вітчизняного політичного дискурсу, а саме до дослідження політичних евфемізмів як характерної його частини, що може стати підґрунтям для подальших розвідок політичної евфемії та дослідження політичного дискурсу в Україні загалом.
Посилання
Великорода В. Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук. Львів : ЛНУ Імені Івана Франка. 2008. 19 с.
Гончарова О. Політичне красномовство у світлі сучасної теоретичної рефлексії. Культура і сучасність : альманах. Київ. 2009. № 2. С. 66–71.
Єфімов Л.П., Ясінецька О.А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз : навчально-методичний посібник. Вінниця : Нова Книга, 2004. 240 с.
Завадская Е.В. Политкорректность как новая международная коммуникативная норма: анализ дефиниций на материале словарей современного английского языка. Наукові записки. Вип. 89 (3). Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 5 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. С. 44–48.
Иванова О. Политкорректность в России. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/politkorrektnost-vrossii/ viewer.
Ключник Р. Дискурс протесту та політична коректність: до питання про евфемізми в політичній комунікації. Регіональні студії. 2018. № 13. С. 30–35.
Коляда Е., Кондрук А. Евфемізми як засіб маніпуляції у політичному дискурсі. Актуальні питання іноземної філології. 2015. № 2. С. 97–103.
Курагіна Л. Евфемізми як форма реалізації мовних табу (на прикладі німецької мови). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». 2011. Вип. 15. С. 209–213.
Мілева І.В. Евфемізація і дисфемізація у фразеотворенні говірок сходу України : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Луганськ. 2005. 235 с.
Небелюк Л.Р. Лінгвокогнітивні характеристики евфемізмів в американському англомовному політичному дискурсі (на матеріалах публікацій засобів масової інформації 2000–2020 рр.) : дис. к. філолог. н. : 10.02.04 «Германські мови». Івано-Франківськ. 2021. 220 с.
Огієнко І. Українська культура. Репринт. відтвор. вид. 1918 р. Київ : Абрис. 1991. 272 с.
Панин В.В. Политическая корректность как культурно поведенческая и языковая категория : дис. … канд. фил. наук : 10.02.20. Тюмень. 2004. 234 с.
Пономарева О.Б. Политическая корректность в лингвистическом аспекте. Language and Literature. № 5. URL: http://www.utmn.ru/frgf/No5/text6.htm.
Сковронська І., Юськів Б. Явище евфемізації у відображенні комунікативного принципу толерантності українців. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/2960/1/стаття20Сковрон20. pdf.
Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.pl?Qry.
Стасюк О.С. Соціолінгвальні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів і дисфемізмів у парламентській комунікації ФРН та Швеції : автореф. дис. Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Київ. 2012. 19 с.
Тихомирова Є.Б. PR як інструмент демократичного глобального управління: національний аспект. Матеріали II міжнар. наук. конф. (Одеса, 24–26 травня 2002 р.) : наукова збірка / уклад.: Л.В. Марголіна; Акад. пед. наук України, Ін-т вищої освіти та ін. Київ : Ай Бі. 2003. С. 511–520.
Фрэзер Д.Д. Золотая ветвь. Москва : АСТ. 1998. 781 с.
Allan K., Burridge К. Forbidden Words: Taboo and the censoring of language. Cambridge : Cambridge University Press. 2006. 303 p. 20. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/euphemism.
Neaman J.S., Silver C.G. Kind Words: A Thesaurus of Euphemism. New York : Avon Books. 1990. 409 p.
New Oxford Thesaurus of English. New York : Oxford University Press Inc. 2000. 1087 p.
Rowson H.A. A Dictionary of Euphemisms and Other Doubletalk. New York : Castle Books. 2002. 463 p.
Spears Richard A. Slang and Euphemism. Signet Books. 2001. 412 p.