РОЛЬ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОГНОЗУВАННІ ПІСЛЯВОЄННИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджується роль електоральної політології як спеціалізованої галузі політичної науки у підготовці, науковому супроводі та прогнозуванні перших післявоєнних загальнонаціональних виборів в Україні. Обґрунтовано, що повоєнні вибори становитимуть безпрецедентний виклик для української демократії, адже вони відбуватимуться в умовах масштабних демографічних зрушень (понад шість мільйонів громадян за кордоном та близько чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб), зруйнованої виборчої інфраструктури, неактуального Державного реєстру виборців, безпекових загроз та інтенсивного зовнішнього інформаційного втручання. Систематизовано основні функції електоральної політології у цьому контексті: аналітико-діагностичну (моніторинг електоральних настроїв і суспільної довіри), нормативно- інституційну (наукове обґрунтування реформування виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Венеційської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ), методологічну (адаптація соціологічного інструментарію до умов війни та міграції) і прогностичну (побудова сценарних моделей електоральної конкуренції). На основі порівняльного аналізу даних провідних соціологічних служб (КМІС, Соціологічна група «Рейтинг», SOCIS) за 2024–2026 роки охарактеризовано конфігурацію потенційного електорального поля, проаналізовано рейтинги ймовірних кандидатів та розроблено три сценарії розгортання післявоєнного виборчого процесу. Зроблено висновок, що двотуровий формат президентських перегонів із високою ймовірністю призведе до конкуренції між чинним президентом і представником «військового» запиту на оновлення, а результат визначатиметься часом проведення виборів, характером завершення війни, мобілізацією ветеранського електорату та участю закордонного українства. Наголошено, що саме електоральна політологія здатна забезпечити наукову якість підготовки виборів і мінімізувати ризики делегітимізації їхніх результатів