АРХЕТИПНІ ЗАСАДИ МАСОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ: ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-107-121Ключові слова:
архетип, масова політична свідомість, публічне управлінняАнотація
Розкрито архетипні засади масової політичної свідомості. Масову політичну свідомість визначено як суб’єктивне відображення ма- совим суб’єктом політико-управлінських відносин, публічно-управлін- ської діяльності та всіх пов’язаних із ними явищ. З’ясовано, що це один з видів масової свідомості, що формується під впливом як подій політично- го, так і управлінського середовищ. Публічне управління через інструменти державного управління та місцевого самоврядування здійснює вплив на формування політичної свідомості населення у частині формування по- літичної пам’яті, культури, думки та настроїв. Виявлено формотворчі еле- менти масової політичної свідомості та проаналізовано фактори впливу на її розвиток. Зокрема проаналізовані основні складові масової політичної свідомості на формотворчому рівні: політичні знання суспільства; полі- тичне сприйняття; політична оцінка; політична готовність. Формотворчі процеси архетипних засад масової політичної свідомості відбуваються у сферах інформаційного, адміністративного та психологічного забезпечен- ня здійснення публічного управління. Схарактеризовано особливості ар- хетипних засад масової політичної свідомості. Архетипні засади масової політичної свідомості сформовані основними її елементами: політичне свідоме, що набуває форми політичних програм, теорій політичної сис- теми, концепцій політичних партій, напрямів розвитку суспільства та ін.; політичне несвідоме, що виявляється у потребах, інтуїції, бажаннях мас; політичне підсвідоме. Розкрито публічно-управлінський аспект у частині здійснення можливих впливів на формування масової політичної свідо- мості з позиції поділу формотворчих процесів на дві фази: пасивну, яка передбачає формування політичної пам’яті, політичної культури та налаш- тована на внутрішньомасові потреби й уявлення; активну, яка передбачає розвиток оціночних уявлень у масовій свідомості, їх сприйняття та форму- вання політичної готовності масового суб’єкта.
Посилання
Яременко А., Яременко І. Політичні рушення та інформаційні системи: пошук міжсистемної взаємодії // Вісник Львівського університету. Се- рія: філософські науки. 2002. Вип. 4. С. 352–358.
Системні чинники взаємодії полі- тики і управління : наук. розробка / авт. кол. : В. А. Ребкало, Е. А. Афо- нін, В. А. Шахов та ін.; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова. Київ : НАДУ, 2010. 40 с.
Бажинова О. А. Взаємодія органів публічної влади з громадськістю як чинник демократизації державного управління. Державне будівниц- тво. 2011. № 2. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-2/doc/6/08.pdf
Мамонов І. Л. Публічне управління, державне управління, соціальна по- літика та місцеве самоврядування як складові соціального управлін- ня. Державне управління: теорія та практика. 2012. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_4
Висоцький О. Ю. Громадська думка як головний об’єкт впливу легіти- маційних технологій. Гілея: науко- вий вісник. 2012. № 2 (57). С. 254– 258.
Бодров В. Г. Інформаційна еконо- міка і публічне управління: безпе- кові виклики та можливості ста- новлення належного економічного врядування в Україні. Науково-ін- формаційний вісник Академії на- ціональної безпеки. 2016. № 3–4. С. 44–55.
Юнг К.Г. Архетип и символ. М: Рен- несанс, 1991. 214 с.
Канетти Э. Масса и власть : пер. с нем. М.: Ad Marginem, 1997. 527 с.
Ольшанский Д. В. Массовые на- строения в политике. М : Грин-Ди, 1995. 345 с.
Акімов О.О. Професійні компетен- ції державних службовців як чин- ник модернізації вищої освіти. Публічне урядування (1). С. 189–199.
Карпа М. І. Розвиток публічної служби в Україні: компетенційний підхід : монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 264 с.
Карпа М. І. Предметна компетенція органів публічної влади. Актуальні проблеми державного управління. 2019. Вип. 3 (71). C. 50–56.