СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПІДХОДУ НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ

Анотація

Анотація. Цифровізаційн процеси є основним інструментом у напрям збереження та пошуку нових методів, принципів та засобів застосування в державі інформаційного забезпечення. І найголовнішим інструментом є Інтернет, інформатизовано-комунікаційне середовище, яке впливає на суспільство, підприємницьку діяльність та на державні інформатизовані процеси (електронні черги, записи, отримання документів, вступ до закладів вищої освіти тощо). Розглянуто побудову ефективного державного механізму інформаційного забезпечення, що призведе до впровадження національної стратегії інформаційного забезпечення в довгостроковому періоді. Державний механізм інформаційного забезпечення, включає організаційну складову, основна функція якої боротьба з негативними наслідками цифровізації. До негативних наслідків цифровізаційних процесів відносяться: робоча сила, проблеми з кібербезпекою та конфіденційністю даних, маргіналізація ще більшої кількості населення, яке працює офлайн або цифрова неграмотність, а також сприятиме негативному впливу на екологічну стійкість (збільшення обсягів електронних відходів, енергоспоживання, видобуток корисних копалин і природних ресурсів, необхідних для апаратної продукції). Це означає, що цифрова трансформація не буде автоматично гарантувати успіх або автоматично приносити очікувані результати. Національна цифрова трансформація є складним процесом, що включає багато зацікавлених сторін та їхні інтереси, що охоплює різні сфери, такі як охорона здоров’я, освіта, транспорт, енергетика, навколишнє середовище, управління та інші. Це передбачає значні інвестиції, потребу у вирішенні складних етичних і правових питань і вимагає постійної адаптації, щоб залишатися актуальними в цифровому ландшафті, що постійно змінюється. Навігація процесом, ймовірно, буде складною, вимагаючи використання відповідних інструментів, а також комплексних і скоординованих підходів. Чітко визначена національна стратегія цифрової трансформації може слугувати орієнтиром, забезпечуючи основу для прийняття рішень, допомагаючи визначити пріоритети національних цілей і направляючи розподіл ресурсів для досягнення бажаних результатів. Це також може допомогти подолати невизначеність, навіть у мінливі та складні часи, і зміцнити координацію та співпрацю зацікавлених сторін.