АРХЕТИП ЯК ДЖЕРЕЛО ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-29-43Ключові слова:
архетип, індивідуальне, інновація, колективне, логос, міфос, наука, психосоціальний тип, соціальний інститут, універсальний епохальний циклАнотація
Стаття присвячена еволюції соціального інституту науки, його взаємозв’язку із суспільними потребами, впливу архетипів індивідуального та колективного на інноваційну діяльність вченого. Доведено, що в основі роз- витку сучасного — постмодерного раціонального суспільства лежить феномен інновації, який продукується соціальним інститутом науки. Зокрема, йдеться про те, що науку можна розглядати в різних контекстах: як специфічну си- стему спеціальних знань; як систему соціальних інститутів, орієнтованих на інновації; як діяльність, націлену на пошук істини. Розкрито соціально-психо- логічну природу наукового знання, яка пов’язана не тільки з індивідуальними досягненнями дослідника, а й виявом колективного несвідомого, зокрема ар- хетипу-логосу як нематеріального культурно-історичного результату розвит- ку соціального інституту науки. Обґрунтовано застосування вітчизняної мо- делі “Універсального епохального циклу” для дослідження інституту науки, яка дає можливість розглянути цей соціальний інститут у природній логіці його культурно-історичного становлення і розвитку. Спираючись на ідеї фран- цуза Жільбера Дюрана про існування двох класів архетипів (логос і міфос), акцентовано увагу на двох психосоціальних різновидах вченого (“раціонала” й “ірраціонала”) і результатів їхньої участі в інноваційному процесі. Перші ви- являють схильність до артикуляції інноваційних ідей, джерелом-“натхненни- ком” яких виступає архетип-логос у той час, як інші природно налаштовані на продукування нових міфів, джерелом яких виступає архетип-міфос. У вис- новку стаття скеровує на проведення спеціального дослідження еволюційної логіки інноваційного процесу від античності до сучасності з виокремленням “предметної специфіки” в цьому процесі кожної із суспільно-історичних епох. Ставиться також завдання визначення механізмів взаємозв’язку індивідуаль- ного інноваційного свідомого і архетипного колективного несвідомого.
Посилання
Голованова Н. Про самодостаточных украинцев, психотип “гениальности” и медиапространство метамодер- на [Электронный ресурс] / Н. Голованова. — Режим доступа : https://www.krugozormagazine.com/show/ afonin.3815.html)
Hermann Korte. Einführung in die Geschichte der Soziologie. — Opladen, 1993.
Малкей М. Наука и социология зна- ний / М. Малкей. — М., 1983.
Соціальні цикли: історико-соціо- логічний підхід: монографія / Е. А. Афонін, О. М. Бандурка, А. Ю. Мартинов. —Х. : Золота миля, 2008. — 504 с. — (“Відкрита дослід- ницька концепція”. Вип. № 5).
Юнг К. Г. Психологические типы / К. Г. Юнг; пер. с нем. С. Лорие, пе- рераб и доп. В. Зеленским ; под общ. ред. В. Зеленского. — М.: Универси- тет. кн. АСТ, 1995. — 717 с.
Кохановский В. П. Философия и ме- тодология науки / В. П. Кохановс- кий. — Ростов н/Д: Феникс, 1999. — 576 с.
Энгельс Ф. Диалектика природы / Ф. Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. — Сочинения. — Т. 20. — М., 1961.
Современная западная философия. Энцикл. слов. / под ред. О. Хоффе, В. С. Малахова, В. П. Филатова, при участии Т. А. Дмитриева. — М., 2009.
Кант И. Критика чистого разума // Сочинения. — Т. 3. — М., 1964.
Скарга Б. Межі історичності / Б. Скарга. — К., 2002.
Кун Т. Структура научных револю- ций. — М., 1975.
Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (ХVII–ХVІІІ века). — М., 1987. 13. Раціональність [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D 0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
Лебедева М. М. Новые технологии как политико-образующий фактор в меняющейся структуре современного мира // Мир и Россия на пороге ХХІ века. Вторые Горчаковские чтения. — М., 2001. 15. Бурдье П. Социология политики. — М., 1993.
Кара-Мурза С. Г. Идеология и мать ее наука. — М., 2002.
Панарин А. С. Глобальное поли- тическое прогнозирование. — М., 2000.
Назаретян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории. — М., 2001.
Robertson R., Knondker H. Discourses of globalization: Preliminary considerations // International sociology. — L., 1999. — Vol. 13, 1. — P. 25–40.
Мартинелли А. Рынки, правитель- ства, сообщества и глобальное управление // Социол. исследования. — 2003. — № 1.
