ОЦІНКА СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-210-231Ключові слова:
публічне адміністрування, охорона здоров’я, комунікативна діяльність, комунікативні технології, комунікації в охороні здоров’я, комунікації в громадському здоров’ї, громадське здоров’яАнотація
Наведено оцінку комунікативної діяльності в публічному управлінні громадським здоров’ям в Україні. Для оцінювання визначені ета- пи становлення громадського здоров’я в Україні, вивчені відповідні норма- тивно-правові акти, офіційні вебсайти, надано аналіз розбудови комунікативної діяльності громадського здоров’я на різних етапах розвитку. Вивчені основні показники, які можуть бути індикаторами успішності комунікатив- ної діяльності в країні. До таких показників віднесено: фактичні показни- ки здоров’я (кількість інсультів, інфарктів, відмова від шкідливих звичок), комунікативні компоненти, прийняті населенням (виявлення інсульту не медичними працівниками, вуличні реанімації, використання засобів індиві- дуального захисту, вакцинація) та комунікативні (комунікативні компанії запам’ятовуються населенням, рівень довіри до відправника інформації). Вивчено фактичні показники, та наведено тенденції до змін цих показників за останні п’ять років. Зроблено якісну та кількісну оцінку на основі об’єк- тивних показників комунікативних компаній та показників здоров’я нації. Визначено, що в Україні тільки починається розбудова інституції громад- ського здоров’я. Нормативно-правові акти (НПА) недостатні, а стратегія комунікативної діяльності не сформована. Серед комунікативних компаній найбільшу ефективність мала комунікативна діяльність, розроблена за під- тримки міжнародних партнерів (ВІЛ, Туберкульоз), та ті, які мають потужні світові тренди (тютюнопаління), однак результати цих компаній також важ- ко вважати задовільними. Визначено, що більшість комунікативних компа- ній спрямовані на ситуаційну проблему (спалах інфекційних захворювань, вакцинація тощо), при чому повністю відсутня довгострокова комунікацій- на стратегія.
Також визначено, що деякі важливі питання громадського здоров’я не бу- ли включені та не розглядаються на державному рівні (ожиріння, позалікар- няні реанімації тощо).
Посилання
Устав (конституция) всемирной организации здравоохранения // World Health Organization. 2014. [Електронний ресурс]. Режим до- ступу: https://apps.who.int/gb/bd/ PDF/bd48/basic–documents– 48th– edition–ru.pdf?ua=1#page=9. (звер- нення 23 жовтня 2020)
Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. К.: МАУП, 2003. Т. 364.
Bernhardt J. M. Communication at the core of effective public health. 2004.
Кюкало О. О. Реформування сис- теми охорони здоров’я України у контексті досвіду зарубіжних країн. 2020.
Слабкий Г. О., Миронюк В. І., Ка- чала Л. О. Система громадського здоров’я: бачення Всесвітньої орга- нізації охорони здоров’я. Основні оперативні функції громадського здоров’я та їх зміст // Україна. Здо- ров’я нації. 2017. №. 3. С. 24–31.
Білинська М. М. Прогнозування по- тенційних впливів політичних рі- шень на громадське здоров’я //Дер- жавне управління: теорія і практика: Електронне наук. фахове вид. 2005. №. 2. С. 155–166.
Занфірова Т. А., Радиш Я. Ф. Етико- правові засади регулювання медич- ної діяльності в україні (за матеріа- лами літературних джерел) : дис. ... Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення). Матеріали II Все- укр. наук.-практ. конф. 17–18 квітня 2008, м. Львів, 2008. 8. Булавінова К. О. Роль комунікацій- них стратегій у системі громадсько- го здоров’я України / К. О. Булаві- нова, О. З. Децик, З. О. Ціхонь // Україна. Здоров’я нації. 2018. С. 6– 10.
Ляшко В. Представлення рефор- ми системи громадського здо- ров’я. Національний, регіональний та місцевий рівні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:. healthreform.in.ua/wp–content/uploads/2018/03/5_Liashko_Public_health.pdf (звернення 19 жовтня 2020).
Яременко С. С. Маркетингова комунікаційна активність промислового підприємства // Бюлетень Міжнар. Нобелівського економічного форуму. 2012. №. 1 (2). С. 441–448.
Доронина Т. А. Оценка эффективности рекламно-коммуникационной деятельности //Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. 2015. № 10-1.
Інформаційний бюлетень. Вип. 1. Система громадського здоров’я [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здоров’я України Одеський обласний центр громадського здоров’я. 2020. Режим доступу до ресурсу: https:// healthcenter.od.ua/wp–content/uploads/2020/09/info–bulleten.pdf
Андрущак М. О. и др. Клініко-епідеміологічна характеристика хворих на ВІЛ-інфекцію. 2019.
Статистика з ВІЛ/СНІДу. Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні станом на 01.04.2019. URL: https://phc.org.ua/kontrol–zakhvoryuvan/vilsnid /statistika–z–vilsnidu.
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дітям “ВІЛ-інфекція”, затвердженим наказом МОЗ Україні від 24.02.2015 р. № 92. URL: https://ips.ligazakon.net/document/ view/MOZ24344?an=1
ВІЛ інфекція в Україні: інформ.бюллетень / Державна установа “Центр громадського здоров’я МОЗ України”. Київ, 2018. 49. 121 с.
Шапка Є. М. ВІЛ-інфекція як одне з найважливіших питань українського суспільства. С. 181.
Горпинич А. Ставлення українського суспільства до проблеми ВІЛ/СНІДу // Соціальна робота: становлення, перспективи, розвиток. С. 62.
Огоренко В. В., Гненна О. М. Особливості ставлення студентів-медиків до людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією // Вісн. проблем біології і медицини. 2019. Т. 2. С. 168–171.
Mean BMI [Електронний ресурс] //WHO. The global health observatory.2020. Режим доступу: https://www.who.int/data/gho/data/indicators/indicator–details/GHO/mean–bmi–(kg–m–)– (crude–estimate)
МОЗ України представило рекомендації зі здорового харчування [Електронний ресурс] // Офіційний сайт МОЗ України. 2017. Режим доступу: https://moz.gov.ua/article/news/moz–ukraini–predstavilo–rekomendacii–zi–zdorovogo–harchuvannja
Заболотна І. Е., Ященко Л. В. Obesity and overweight among children, diagnostic criteria and statistics of prevalence // Клінічна та профілактична медицина. 2019. Т. 2. №. 8. С. 36–46.
Помогайбо К. Г. Медико-соціальне обґрунтування моделі управління якістю життя дітей з ожирінням : дис. 2019.
Lebedynets P., Lebedynets D., Lebedynets V. Atrial fibrillation, cardioembolism and heart-brain interactions // Journal of the Neurological Sciences. 2019. Т. 405. С. 111.
Догоспітальна медична допомога при гострих порушеннях мозкового кровообігу. Перші результати реформи на прикладі Одеської області [Електронний ресурс] / [T. Muratova, D. Khramtsov, O. Stoyanov та ін.] // Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2020. Режим доступу: https://doi.org/10.11603/1681–2786.2020.1.11211
У 2020 році НСЗУ оплатить ліку- вання гострого мозкового інсуль- ту за підвищеним тарифом [Елек- тронний ресурс]. 2020. Режим доступу: https://nszu.gov.ua/ novini/u– 2020– roci–nszu–oplatit– likuvannya– gostrogo–mozkovogo– insul–103
Гузій О. В. Академія інсульту: су- часні методи боротьби з інсультом в Україні та світі [Електронний ре- сурс] // Український медичний ча- сопис. 2019. Режим доступу: https:// www.umj.com.ua/article/164192/ akademiya–insultu–suchasni– metodi–borotbi–z–insultom–v– ukrayini–ta–sviti
Кошеля І. І. Епідеміологія інфаркту міокарда в Україні // Україна. Здо- ров’я нації. 2020. Т. 2. № 3.
Які послуги, обстеження та аналізи для профілактики та лікування сер- цево-судинних захворювань можна отримати безоплатно? [Електрон- ний ресурс] // Офіційний сайт На- ціональної служби здоров’я Укра- їни. 2019. Режим доступу: https:// nszu.gov.ua/novini/yaki–poslugi– obstezhennya–ta–analizi–dlya– profilaktiki–ta–li–77
Сокол К. Гіпертонічна хвороба, ін- фаркт міокарда. Соціально-ме- дичне дослідження / К. Сокол, А. Шульгай. Тернопіль : Лілея, 2011. 160 с.
Рудень В. В., Ковальська І. М. Аналіз і прогноз показників смертності з причини гострого інфаркту міокар- да| І. 21| серед населення в Україні // Україна. Здоров’я нації. 2019. №. 1. С. 131–139.
Звіт ГО “ЖИТТЯ” [Електронний ресурс]. 2019. Режим доступу: https://center–life.org/wp–content/ uploads/2020/06/Publichnyy–zvit– 2019–r..pdf
Blewer A. L. et al. Impact of bystander — focused public health interventions on cardiopulmonary resuscitation and survival: a cohort study // The Lancet Public Health. 2020. Т. 5. №. 8. С. 428–436. 33. De Ambrogi M. Why do parents not want to vaccinate their children? // The Lancet Infectious Diseases. 2018. Т. 18. № 8. С. 844.
Юдін О. Вакцинація: до та після рі- шення Верховного Суду //Україн- ський медичний часопис. 2019. №. 3 (1). С. 37–38.
ВООЗ: Відмова від вакцинації є гло- бальною загрозою людству [Елек- тронний ресурс] // Офіційний сайт МОЗ України. 2019. Режим досту- пу: https://moz.gov.ua/article/news/ vooz–vidmova–vid–vakcinacii–e– globalnoju–zagrozoju–ljudstvu
Центр громадського здоров’я МОЗ України “Загальні дані щодо охоп- лення щепленнями по Украї- ні” [Електронний ресурс]. Ре- жим доступу: https://phc.org.ua/ kontrolzakhvoryuvan/imunizaciya/ okhoplennya–scheplennyami
Черненко І. І., Самохін Д. С. Пробле- ми соціальної роботи в Україні : дис. 2019.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-06-03 (2)
- 2021-06-03 (1)
