ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-178-185

Ключові слова:

механізми державного управління, регулювання дипломатичних відносин, Стародавня Індія, зовнішньополітична діяльність, договір Рамзеса-Хаттушиля

Анотація

Здійснено аналіз еволюційних процесів становлення механіз- мів державного регулювання дипломатичною політикою. Обгрунтовано, що у зовнішніх відносинах між країнами однією із найстаріших та найважливі- ших управлінських інституцій політичної діяльності є інституція регулюван- ня дипломатичних відносин. З появою міждержавних зносин стародавнього світу як мирних, так і воєнних, політичні діячі античних Єгипту, Індії, Греції, Риму, Китаю та інших країн розвивали напрями вдосконалення державної політики у сфері дипломатичної діяльності. Розглядаючи державність Ста- родавньої Індії, у контексті розвитку механізмів публічного адмініструван- ня галуззю дипломатичних відносин зазначено, що використання у практиці міжнародної політики дипломатичних привілеїв та імунітетів є одним з най- давніших і загальновизнаних способів регулювання цієї діяльності у міжна- родному праві.

Доведено, що проблематика пошуку балансу в напрямі закономірностей розвитку механізмів публічного адміністрування у галузі дипломатичної діяльності порушувалась у Стародавньому Китаї раніше, ніж у європейських державах. Мистецтво дипломатичних відносин, як провідного інструмента- рію впровадження зовнішньополітичної стратегії, є важливим елементом по- літичної культури громади та невід’ємним інструментом безпеки державних інтересів. Констатовано, той факт, що сучасні історики та державні управлін- ці доводять, що у Давній Греції існували певні закономірності, які полягали в наявності доволі розвиненої і потужної системи регулювання зовнішньопо- літичної діяльності та, зокрема, дипломатичних відносин.

Зазначено, що в дипломатичній діяльності Стародавньої Індії заслугову- ють особливої уваги Закони Ману, які сягають 1 тисячоліття до нашої ери. Згідно з цими нормативно-правовими актами галузі дипломатичних відносин, уникнення військових дій та укладення миру залежали від мистецтва ведення переговорів дипломатичних послів. Відзначено, що принцип недоторканості представників дипломатичних відносин віддзеркалений і в цій державі.

Посилання

Гончар Є. П. Дипломатія в умовах конфлікту : магістерська дис. : 054 Соціологія / Гончар Євгеній Петрович. Київ, 2018. 91 с.

Зінченко А. Л. Історія дипломатії : від давнини до нового часу : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Вінниця: Нова книга, 2002. 433 c.

Ціватий В. Г. Європейська зовнішня політика, інститути дипломатії та ди- пломатичний інструментарій доби раннього Нового часу (XVI–XVIII століття) [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Вінниц.держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. 2014. Вип. 22. С. 188. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_ist_2014_22_40

Конопляник О. С. Адміністративно- правове регулювання охорони ди- пломатичних представництв інозем- них держав в Україні : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2015. 259 с.

Державне управління в країнах Стародавнього Сходу: навч. посіб. / В. В. Омельчук (кер. авт. кол., вступ), [авт. передмови Ю. С. Шем- шученко]. Київ. Серія: Світові традиції державного управління. 624 с.

Лященко Т. М. Правовий статус ди- пломатичних представництв: монографія [Електронний ресурс]. Київ: ПП Баришев К. В. , 2008. 190 с. Режим доступу: http://194.44.152.155/elib/local/r165.pdf

Головченко В. І. Традиційний і модерний Китай: політична культура та дипломатія // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Київ, 2014. № 4. Серія: Політичні науки. С. 1–10.

Дипломатичний протокол та етикет: навч. посіб. [Електронний ресурс] / О. П. Сагайдак. Київ: Знання, 2006. 380 c. Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-4128.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-20

Як цитувати

Хассун, М. А. М. (2020). ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ. Публічне урядування, (3 (23), 178-185. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-178-185