ЦІЛІ ТА ІНТЕРЕСИ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Анотація

У статті розглянуто стратегію як певну цілісну систему цілей та завдань, які необхідно вирішити суб’єкту управління для досягнення ключової мети та здійснено їх типологізацію. В проекті стратегії цілі та завдання мають бути чітко сформульовані, обґрунтований їх взаємозв’язок, вибір та постановка. Це можливо за умови ефективної інформаційно-аналітичної діяльності, яка є невід’ємною складовою стратегічного управління. Стратегічний процес включає всі етапи розробки стратегії, формулювання ідеї, визначення інтересів, завдань, ресурсів стратегії, її інкрементальної реалізації та ситуативного коригування, крім того, етапи становлення і розвитку (управління, виробництво, просування). Система стратегічного управління – це система управління, що базується на розробці й реалізації програми досягнення поставленої мети з урахуванням наявних в організації ресурсів і рамках прийнятих організацією політик. При цьому мається на увазі, що реалізація програми постійно контролюється і, в разі необхідності, вживаються необхідні запобіжні та коригувальні заходи, навіть коригується сама стратегія. Інтереси – це особливі стимули діяльності, які виражають певні потреби і цілі людей, а також їх груп. Саме інтереси – особисті та громадські – стають причиною індивідуальних і колективних політичних акцій. Політична активність – сукупність окремих дій, акцій та інтеракцій, тобто взаємодій індивідів у політиці, спрямованих на досягнення якої-небудь мети. Усі типи інтересів можуть мати два підвиди: приховані та оголошені. Приховані інтереси, як правило, не декларуються та не поширюються, вони часто задовольняються за рахунок інтересів інших суб’єктів або ж повністю суперечать таким інтересам. На відміну від прихованих, оголошені інтереси висвітлюються без особливих приховувань, хоча вони теж можуть суперечити інтересам інших суб’єктів, проте несуть у собі менше негативного змісту порівняно із прихованими.