ФЛУКТУАЦІЇ СМИСЛУ В ПРОЦЕСІ РОЗГОРТАННЯ СОЦІОКОМУНІКАТИВНОГО МЕХАНІЗМУ В СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Управлінська сфера розглядається з позицій безпосередньої взаємодії з людьми, тобто з власне принципової взаємодії, а саме — страти- фікації релевантного смислового грона, підґрунтям чого стають дискретні смисли, що циркулюють у конкретному соціумі. Акцентується увага на ме- ханізмі акумуляції цієї смислової інформації, обчисленні осередків деяких смислових вузлів тощо як нової стратегії в соціально-адміністративній сфе- рі. Стверджується, що діяльність у сфері публічного управління може роз- глядатися не тільки як виключно лідируюча, за якої смислопороджування є чільною парадигмою взаємодії, а також як та, яку ведуть до лідерства, що характеризується оволодінням наявними смислами й прогнозуванням їхньо- го поєднання. У статті окреслено, що внаслідок такого інтегрованого підходу управлінець зможе бути соціально-актуалізованим учасником соціального діалогу, без якого розгортання цього процесу буде неможливим. При цьому сфера управління розглядається в публікації як практична галузь знань, в якій актуалізовані покладені смисли, оскільки вони є основою для вибудо- вування смислових ланок (елементів смислового ланцюжка, об’єднаних за смислами, які вони відображають, для яких притаманним є спільний харак- тер), на яких базується певна ідеологія, соціальна взаємодія тощо загалом, й комуніціювання в публічному управлінні, зокрема. Останнє обґрунтовується тим, що узгодження різноманітних групових інтересів й здатність підтримки соціального консенсусу є центральним завданням демократичного рефор- мування українського суспільства й держави. На сучасному етапі соціально-економічного і політичного розвитку, функціональна роль комунікації набуває особливої теоретико-методологічної і соціально-практичної актуа- лізації. Комунікація, в такому її контексті, є предметом дослідження різно- манітних сфер і різних концептуальних рівнів філософського (онтологіч- ний, аксіологічний та ін.), соціологічного (архетипіка, соціальні комунікації тощо), культурологічного (культурна спадщина), кібернетичного (нейронні мережі, бази даних тощо), політологічного, психологічного, соціально-біоло- гічного, лінгвістичного знання. Це безпосередньо викликане повним проник- ненням інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя.