ПОНЯТТЯ ТА МОДЕЛІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Анотація

Мета роботи. Обґрунтування ознак та моделей державно-приватного партнерства (ДПП) та уточнення понятійно-категорійного апарату дослідження ДПП. Методологія. Дослідження засноване на досить широкій науковій базі, пов’язаній з осмисленням багатьма поколіннями вчених таких питань як роль держави в економічному розвитку, форми державного регулювання, державної підтримки та прямої участі в економіці, роль приватних сторін у різних сектори економіки, свобода підприємництва, роль державно-приватного партнерства. Методологічну основу дослідження складають методи аналізу та синтезу, а також метод порівняльного аналізу, об’єднані у цілісну методологію. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку узагальнення ознак державно-приватного партнерства на основі аналізу різних інституційних та наукових підходів незалежно від приналежності до тієї чи іншої країни, організації чи наукової галузі до розуміння сенсу державно-приватного партнерства, а саме: об’єднання ресурсів, насамперед фінансових, але не лише (наприклад, технологічних); поділ ризиків та результатів; довгостроковий характер співробітництва; договірний характер відносин; громадська значимість співробітництва у вигляді реалізації будь-яких інфраструктурних проектів чи вирішення стратегічних державних завдань; відсутність можливостей вирішити завдання без такого партнерства; ефективність у порівнянні з іншими формами реалізації проектів. Уточнено понятійно-категорійний апарат дослідження шляхом тлумачення сутності ДПП як заснованого на письмовому договорі довгострокового об’єднання ресурсів публічних та приватних партнерів з фіксацією поділу ризиків, відповідальності та результатів між ними, з метою вирішення важливих державних завдань та/або здійснення інфраструктурних проектів у суспільних інтересах, які не можуть бути ефективним чином вирішені/здійснені без участі приватних партнерів. Висновки. На основі аналізу різних інституційних та наукових підходів до розуміння сенсу державно-приватного партнерства, можна зробити висновок, що незалежно від приналежності до тієї чи іншої країни, організації чи наукової галузі, даний вид співробітництва держави та приватних сторін характеризується такими ознаками: об’єднання ресурсів, насамперед фінансових, але не лише (наприклад, технологічних); поділ ризиків та результатів; довгостроковий характер співробітництва; договірний характер відносин; громадська значимість співробітництва у вигляді реалізації будь-яких інфраструктурних проектів чи вирішення стратегічних державних завдань; відсутність можливостей вирішити завдання без такого партнерства; ефективність у порівнянні з іншими формами реалізації проектів. Не можна погодитися з тими, хто підводить під державно-приватне партнерство будь-які види співробітництва між державою та приватними особами. Таке змішання не дозволять проводити аналіз форм безпосередньо державно-приватного партнерства та робити висновки про його переваги, недоліки, ефективність порівняно з іншими формами співробітництва, вирішувати питання щодо його вдосконалення. Наявність досить чітких відмінностей державно-приватного партнерства з інших форм співробітництва держави з приватними акторами, і навіть наявність особливих історичних і наукових передумов його розвитку, проаналізованих вище, вимагає закріплення у визначенні цих особливих характеристик.