ЛОБІЗМ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ В РАМКАХ ТЕОРЕТИКО-ДИСКУСІЙНОГО ПОЛЯ ТА НОРМОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

Наведено визначення лобізму, що якомога краще розкриває природу цього поняття та є оптимальним для використання в рамках по- дальшого нормативного врегулювання лобізму в Україні.

Розглянуто на основі напрацювань зарубіжних та вітчизняних науковців різні підходи до співвідношення понять “лобізм”, “лобіювання”, “лобістська діяльність”. Запропоновано на підставі аналізу досліджень попередників відповідні дефініції.

Під терміном “лобізм” пропонується розуміти механізм реалізації інтере- сів громадян та суспільства, який функціонує шляхом здійснення взаємо- дії зазначених груп із владою у всіх її виявах. Лобіювання розглядається як дієвий вияв лобізму, що здійснюється в рамках нормативно-правого поля, реалізуючи на практиці прагнення груп впливати на органи державної влади для забезпечення захисту інтересів громадян та суспільства у законослухня- ний і підзвітний суспільству спосіб. Лобістська діяльність у цьому контексті становить професійну діяльність суб’єктів лобіювання, що здійснюється у нормотворчій та державно-управлінській діяльності і спрямована на при- йняття органами державної влади України, органами місцевого самовряду- вання України, іншими суб’єктами владних повноважень, їх посадовими та службовими особами, депутатами усіх рівнів, рішень, що відповідають ін- тересам замовника лобістських послуг.

Окрему увагу присвячено виявам лобізму та різновидам лобіювання. Вия- ви лобізму класифіковано за такими критеріями: масштаб; напрям впливу; експорт тиску та імпорт тиску; принцип дії; швидкість реакції; тривалість впливу. Різновидами лобіювання є: лобіювання різних соціальних структур; відомче лобіювання; регіональне лобіювання; іноземне лобіювання.