СТРАТЕГІЧНИЙ ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА АРХІТЕКТОНІКУ МОДЕЛЕЙ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Система глобальної енергетичної моделі складно-функціональна модель багатогранного ієрархічного типу з різними типами та масштабами впливу, в якій взаємодіють міждержавні союзи та міжнародні організаційні інституції та окремі держави-гегемони, що впливають на світовий енергетичний баланс та стале функціонування глобальної енергетичної безпеки. Стаття розкриває з позиції публічного управління та досліджує теоретичні основи стратегічного впливу міжнародних організацій в системі глобальної енергетичної безпеки, надає основні характеристики та висвітлює види міжнародних організацій та ілюструє приклади енергетичних стратегій міжнародних організацій у формуванні світової енергетичної безпекової політики. Мета роботи. Дослідити місце та роль міжнародних організацій та здійснити вивчення їх впливу на структуру глобальної енергетичної безпекової моделі в контексті погляду науки публічного управління на відповідну проблематику вивчення. На основі результатів дослідження запропонувати науково-теоретичний підхід у запровадженні механізму збереження стійкого стану функціонування глобальної енергетичної безпекової системи. Методологія. Дослідження ґрунтується на змістовному теоретико-прикладному базису вчених та практиків у сфері публічного управління та глобальної енергетичної безпеки та їх наукових підходах до вивчення проблематики ролі міжнародних організацій в міжнародній енергетичній політиці. Разом з тим, методологічними основами вивчення стали: системно-структурний, порівняльний, правовий, логічний та абстрактний методи, також було проведено аналіз та синтез. Наукова новизна. Надано теоретичне поняття міжнародної енергетичної організації в розумінні глобальної енергетичної безпекової політики та представлено як багатогранні організаційні структури, які впроваджують персональні механізми перетворення та трансформації, збереження власних енергетичних безпекових процесів, які діють на формування полярності політичних інтересів глобальної енергетики на відповідних міждержавних рівнях ієрархічності впливу. Також, визначено необхідність у запровадженні механізму збереження стійкого стану функціонування глобальної енергетичної безпекової системи у різних супроводжувальних питаннях енергетики з метою підсилення енергетичної архітектоніки моделі глобальної безпеки. Тому, за можливий прикладний інструмент наукового впровадження було визначено механізм міждержавного симбіозу, який полягає у створенні світового майданчика взаємодії міждержавних інституцій у сфері енергетики на рівні дипломатичних та галузево-енергетичних державних органів публічного управління за участю представників міжнародних організацій, які формують світову енергетичну політику у своїх межах ієрархічності та ваги впливу. Висновки. У підсумку дослідження було визначено необхідність у запровадженні механізму збереження стійкого стану функціонування глобальної енергетичної безпекової системи у різних супроводжувальних питаннях енергетики, з метою підсилення енергетичної архітектоніки моделі глобальної безпеки. Можливим інструментом відповідного впровадження було обрано механізм міждержавного симбіозу у формі створення світового майданчика взаємодії міждержавних інституцій у сфері енергетики на рівні дипломатичних та галузево-енергетичних державних органів публічного управління за участю представників міжнародних організацій, які впливають на формування світової енергетичної політики.