ПРОБЛЕМИ ЖІНОК-БІЖЕНОК ЯК НАПРЯМОК СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

Статтю присвячено дослідженням інструментів комунікації, які використовують жінки-біженки для налагодження нових соціальних зв’язків і осмислення пережитого травматичного досвіду. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності систематизувати та осмислити досвід, який переживають жінки біженки під час воєнних конфліктів. Адже саме жінки і дівчата піддаються найбільшому ризикові під час гуманітарних криз і масового переміщення, непропорційно часто потерпають від дискримінації і насильства за гендерними ознаками й ознакою статі. Також видається актуальним дослідити, чи змінюється образ жінок-біженок від Першої світової війни до Українсько-російської війни, яка стала наймасштабнішим воєнним конфліктом у Європі з часів Другої світової. Вивчення досвіду жіночого біженства необхідне для розуміння процесів, які відбуваються з українками, які шукають прихисток за кордоном, а також для осмислення досвіду та інтеграції до соціуму тих жінок-біженок, які повертаються в Україну після перебування в державах, до яких були змушені поїхати, рятуючись від бойових дій, на початку повномасштабного російського вторгнення. Історичні матеріали, роботи українських і західних науковців, а також соціологічні дані, які описують міграційні процеси під час українсько-російської війни, дають можливість розглянути питання жіночого біженства в контексті сучасних комунікаційних і технологічних змін.