ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДІВ ПОЕЗІЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА)

Анотація

У статті на матеріалі німецькомовних перекладів поезій Тараса Шевченка, здійснених перекладачкою Юлією Вірґінією, проаналізовано способи відтворення реалій українського козацтва і виявлено перекладацькі прийоми, які дозволяють найбільш повно відтворити зовнішню форму, предметне значення і колорит українських історичних реалій засобами німецької мови. З’ясовано, що найуживанішим прийомом, який застосовує Юлія Вірґінія, є комбінована реномінація (60% прикладів). Саме поєднання декількох технік дозволяє відтворити фонетичну й графічну форму мовної реалії, розкрити її поняттєве значення та передати семантико-стилістичні відтінки, які відображають національно-культурні й соціально-історичні особливості українського козацтва. Серед комбінованих прийомів трансляції реалій найбільш продуктивними виявились моделі «транскодування + експлікація», «транскодування + експлікація + функціональний аналог», «функціональний аналог + експлікація». Прийом експлікації реалізується в 55% прикладів і майже виключно у вигляді розміщеного у виносках післятекстового коментаря, обсяг якого варіюється від одного до декількох речень. Коментар слугує ефективним способом розкриття предметно-логічного значення реалій, експлікації закладеної в них культурної інформації, а також забезпечує адекватне розуміння реалії цільовою аудиторією. У рівній пропорції з представлені прийоми транскодування та використання функціонального аналога (53%, відповідно). Транскодування дозволяє зберегти автентичну звукову й графічну форму мовної реалії, що підкреслює її культурну унікальність і надає експресивного забарвлення. Серед видів транскодування домінує адаптивне транскодування: переважно відбувається адаптація граматичної форми мовної реалії до граматичних норм мови перекладу. Цей прийом, поруч із використанням післятекстових коментарів та функціональних аналогів, спрямований на лінгво-культурну адаптаціїю тексту, його наближення до культури-реципієнта і відображає прагнення перекладачки зробити реалії козацької доби близькими і зрозумілими, а текст легким для сприйняття цільовою аудиторією. Загалом, перекладацька стратегія Юлії Вірґінії характеризується гнучкістю, поєднанням різнопланових технік, завдяки чому при збереженні автентичності реалій їй вдається досягти точності смислу й донести їхнє історико-культурне значення до представників німецькомовної культури.