МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ЗАСОБАМИ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Автор(и)

  • Оксана БАЛЮН Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0002-7676-9049
  • Катерина РЕУЦЬКА Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0009-0002-2535-2566

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.2

Ключові слова:

культура пам’яті, меморіалізація, російсько-українська війна, публічна пам’ять, реклама, PR, PESO-модель

Анотація

одного з ключових процесів формування сучасної національної культури пам’яті в умовах тривалого збройного конфлікту. Повномасштабна війна актуалізувала потребу в персоналізованих, етичних і комунікаційно виважених формах увічнення загиблих військових, що виходять за межі традиційних державних меморіальних практик і активно розгортаються в родинному, локальному, медійному та цифровому просторі. Мета статті полягає у визначенні ролі та механізмів впливу рекламних і PR-технологій на процес конструювання національної культури пам’яті, а також обґрунтуванні використання моделі PESO як метода формування меморіальних практик у сучасному медіапросторі. Методологія дослідження базується на методах теоретичного узагальнення та систематизації, риторичному підході, компаративному аналізі, методі концептуального моделювання. Встановлено, що реклама та PR є основою через які меморіальні смисли набувають публічної форми, закріплюються в медіа та впливають на формування національної ідентичності, водночас залишаючись вразливими до інструменталізації, маніпуляцій і комерціалізації травматичного досвіду. З’ясовано, що риторичний підхід і поняття політики пам’яті розкривають публічну пам’ять як простір конкуренції наративів і акторів, у якому різні групи – держава, медіа, культурні інституції, громадські ініціативи та родини загиблих – взаємно формують або оскаржують домінантні інтерпретації війни. Обґрунтовано та запропоновано застосовувати комунікаційну модель PESO, як систему взаємодіючих каналів і практик, для формування комплексної програми публічної пам’яті про війну та загиблих. Визначено перспективними напрямами подальших досліджень вивчення етичних стандартів меморіальних комунікацій у медіа та соціальних мережах, розробка критеріїв якості репрезентації пам’яті та аналіз довготривалого впливу різних форматів меморіалізації на суспільну згуртованість і передачу цінностей наступним поколінням

Посилання

Assmann A. Memory in a Global Age: Discourses, Practices and Trajectories. 2010. 264 p.

Assmann J. Communicative and Cultural Memory. Cultural Memories. The Geographical Point of View (Knowledge and Space 4). 2011. DOI: 10.1007/978-90-481-8945-8_2

Bernhard M., Kubik J. A Theory of the Politics of Memory. Twenty Years After Communism: The Politics of Memory and Commemoration. 2014. DOI:10.1093/acprof:oso/9780199375134.003.0002

Blair C., Dickinson G., Ott B. L. Places of Public Memory: The Rhetoric of Museums and Memorials. 2010. University of Alabama Press. URL: https://www.academia.edu/2190446/Places_of_Public_Memory_The_Rhetoric_of_Museums_and_Memorials

Blustein J. The Moral Demands of Memory. Cambridge University Press. 2012. 384 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511818615

Connerton P. Seven types of forgetting. Memory Studies. 2008. №. 1. DOI: https://doi.org/10.1177/1750698007083889

Coombs W. T., Holladay S. J. The conceptual heritage of public relations: using public memory to explore constraints and liberation. Journal of Communication Management. 2019. № 23 (4). P. 375–392. DOI: https://doi.org/10.1108/JCOM-01-2019-0016

Dinnie K. Nation Branding: Concepts, Issues, Practice. Oxford : Butterworth-Heinemann, 2008. 288 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315773612

Disinformation affecting the EU – Action taken so far insufficient to address the threat. Special Report. 2021. European Court of Auditors. 2021. № 9. URL: https://www.eca.europa.eu/lists/ecadocuments/sr21_09/sr_disinformation_en.pdf

Fitch, K. Making history: Reflections on memory and elite interviews in public relations research. Public Relations Inquiry, 2015. № 4(2), Р. 131–144. DOI: https://doi.org/10.1177/2046147X15580684

Foss S. K. Rhetorical Criticism: Exploration and Practice. Long Grove, IL. Waveland Press, 2004. 444 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/247408992_Rhetorical_Criticism_Exploration_Practice

Goffman E. Frame Analysis: An Essay on the Organization of Experience. Cambridge, Mass. Harvard University Press, 1974. 586 p. URL: https://www.academia.edu/9520207/Frame_Analysis_pp_1_40

Halbwachs M. On Collective Memory / ed. and transl. by L. A. Coser. Chicago. University of Chicago Press, 1992. 254 p. URL: https://www.academia.edu/1411582/Halbwachs_Coser_On_Collective_Memory

Heller M., Rowlinson M. Imagined corporate communities: historical sources and discourses. British Journal of Management. 2020. №. 31 (4). P. 752–768. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-8551.12349

Hutton J. Memory, witness, experience, collective meaning. Memory: Witness, experience, collective meaning. 2013. Р. 354–377. DOI: https://doi.org/10.4135/9781446247563.n24

L’Etang J., Coombs T., Xifra J. Public relations and memory. Public Relations Inquiry. 2015. Vol. 4 (2). P. 127–129. DOI: 10.1177/2046147X15573135

Macnamara J. Evaluating Public Communication: Exploring New Models, Standards, and Best Practice. 2018. 392 p. DOI: 10.4324/9781315391984

Margalit A. The Ethics of Memory. Harvard University Press, 1969. 240 p. URL: https://www.academia.edu/77025024/A_Margalit_The_Ethics_of_Memory

Meyers O. Meyers O. Memory. International Encyclopedia of Communication Theory and Philosophy. 2016. Р. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118766804.WBIECT094

Nora P. Between Memory and History: Les Lieux de Mémoire. Special Issue: Memory and Counter-Memory. 1989. №. 26, Р. 7–24. URL: https://www.jstor.org/stable/2928520

Olick J. K. The Future of the Mnemonic Turn. Social Research. 2023. № 90 (4). P. 781–807. DOI: https://doi.org/10.1353/sor.2023.a916354

Rothberg M. Multidirectional Memory: Remembering the Holocaust in the Age of Decolonization. Stanford University Press, 2009. 408 p. URL: https://www.academia.edu/7734661/Multidirectional_Memory_Remembering_the_Holocaust_in_the_Age_of_Decolonization

Sturken M. Tangled Memories: The Vietnam War, the AIDS Epidemic, and the Politics of Remembering. University of California Press. 1999 350 p. URL: https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/books/first/s/sturken-tangled.html

Young J. E. The Texture of Memory: Holocaust Memorials and Meaning. Yale University Press, 1993. 352 p

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

БАЛЮН, О. ., & РЕУЦЬКА, К. . (2026). МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ЗАСОБАМИ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (1 (19), 14-21. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.2

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Особливість: Цей модуль вимагає, щоб був увікнений хоча б один модуль статистики/звітів. Якщо ваші модулі статистики повертають більше однієї метрики, то, будь ласка, також оберіть головну метрику на сторінці налаштування сайту адміністратором та/або на сторінках налаштування менеджера журналу.