МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ ЗАСОБАМИ МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Анотація

одного з ключових процесів формування сучасної національної культури пам’яті в умовах тривалого збройного конфлікту. Повномасштабна війна актуалізувала потребу в персоналізованих, етичних і комунікаційно виважених формах увічнення загиблих військових, що виходять за межі традиційних державних меморіальних практик і активно розгортаються в родинному, локальному, медійному та цифровому просторі. Мета статті полягає у визначенні ролі та механізмів впливу рекламних і PR-технологій на процес конструювання національної культури пам’яті, а також обґрунтуванні використання моделі PESO як метода формування меморіальних практик у сучасному медіапросторі. Методологія дослідження базується на методах теоретичного узагальнення та систематизації, риторичному підході, компаративному аналізі, методі концептуального моделювання. Встановлено, що реклама та PR є основою через які меморіальні смисли набувають публічної форми, закріплюються в медіа та впливають на формування національної ідентичності, водночас залишаючись вразливими до інструменталізації, маніпуляцій і комерціалізації травматичного досвіду. З’ясовано, що риторичний підхід і поняття політики пам’яті розкривають публічну пам’ять як простір конкуренції наративів і акторів, у якому різні групи – держава, медіа, культурні інституції, громадські ініціативи та родини загиблих – взаємно формують або оскаржують домінантні інтерпретації війни. Обґрунтовано та запропоновано застосовувати комунікаційну модель PESO, як систему взаємодіючих каналів і практик, для формування комплексної програми публічної пам’яті про війну та загиблих. Визначено перспективними напрямами подальших досліджень вивчення етичних стандартів меморіальних комунікацій у медіа та соціальних мережах, розробка критеріїв якості репрезентації пам’яті та аналіз довготривалого впливу різних форматів меморіалізації на суспільну згуртованість і передачу цінностей наступним поколінням