АВТОМАТИЗАЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ПЕРЕВАГИ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу автоматизації комунікаційних процесів у сучасному медіапросторі як ключового чинника трансформації журналістики, аудіовізуального мистецтва та документалістики. Мета дослідження – з’ясувати, яким чином впровадження технологій штучного інтелекту змінює структуру соціальних комунікацій, професійну роль журналіста та етичні межі використання інтелектуальних систем у медіавиробництві. Робота простежує перехід від технічної автоматизації до алгоритмічно керованих моделей створення й поширення контенту, що істотно впливають на достовірність інформації, природу авторства та характер взаємодії з аудиторією. Методологія має міждисциплінарний характер та поєднує підходи медіааналітики, теорії соціальних комунікацій, цифрової етики та когнітивних студій. Теоретичною основою слугують концепції алгоритмічної журналістики, персоналізації інформаційних потоків, генеративних технологій і цифрового гуманізму, що дозволяють інтерпретувати автоматизацію як багатовимірний соціокультурний процес. На основі аналізу наукових джерел систематизовано п’ять моделей автоматизації: алгоритмічну журналістику, автоматизований контент-менеджмент, медіамоніторинг, персоналізоване поширення контенту та генеративні системи. Наукова новизна полягає в комплексному осмисленні автоматизації не лише як технологічного механізму, а як феномену, що формує нову професійну ідентичність журналіста – від виробника інформації до куратора цифрового досвіду. Установлено, що саме аудіовізуальна сфера демонструє найбільший потенціал гармонізації технологічної ефективності й творчої виразності, але водночас загострює етичні ризики, пов’язані з маніпуляціями, deepfake-технологіями та непрозорістю алгоритмів. Дослідження продемонструвало, що стійкий розвиток медіа в добу штучного інтелекту можливий лише за умов дотримання балансу між інноваційністю й гуманістичними цінностями, прозорістю алгоритмічних практик і відповідальною журналістською етикою. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням етичних стандартів застосування алгоритмів у медіа та формуванням нової парадигми відповідальної цифрової журналістики