ТОРГОВІ МАРКИ ТА БРЕНДИ ЯК ЗАГАЛЬНІ ІМЕННИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Межа між власними і загальними назвами є відносною. Тому використання власних назв як загальних є прийнятним, це продиктовано «життям» та потребами мови, яка розвивається і вимагає нових значень і конотацій. Використання назви торгової марки (бренду) як загального іменника спричинене відсутністю загального іменника на позначення певної категорії товарів. Спроби заповнити ці прогалини незграбними словосполученнями або парафразами не спрацьовують. Тому поява відповідного товарного знака або фірмового найменування спричиняє заміну ним громіздких словосполучень. Цей процес особливо актуальний в англійській мові, проте мало висвітлюється в наукових розвідках, що зумовлює актуальність дослідження. Насамперед це явище можна пояснити тим, що такі власні назви містять у собі поняття, яке є чітким і зрозумілим для великої кількості людей і є настільки значимим, що його можуть зрозуміти навіть носії різних мов. Хоча цей процес неможливо зупинити, деякі компанії докладають чимало зусиль, щоб запобігти цьому та захистити ім’я свого бренду. Деякі спроби є більш вдалими, деякі – ні, а подекуди товарна одиниця зникає з ринку, проте слово, яке її позначало, залишається в мові та продовжує функціонувати. Метою дослідження є виявлення та аналіз механізмів апелятивації назв брендів, що сприяють збагаченню лексикону англійської мови. Завдання полягають у аналізі та відображенні етимології певних торгових марок, які стали загальновживаними і в результаті заповнили лексичні прогалини в англійській мові. Загалом схеми переходу власних назв у загальні можна назвати метонімією або різновидом семантичного перетворення чи зсуву, коли слово не змінює свою морфологію (залишається іменником), але набуває ширшого й глибшого значення. Щодо перспектив подальших досліджень ми розглядаємо аналіз функціонування назв брендів в українській мові порівняно з англійською, в тому числі за допомогою корпусних методів дослідження.