СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНООДИНИЦЬ ІНФЕКТОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.3.2Ключові слова:
інфектологія, кореневі терміни, складні слова, номенклатура, абревіатураАнотація
Кожен етап наукового дослідження, написання науково-методичного видання передбачає використання спеціалізованих термінів, які не лише конкретизують поняття, але й формулюють основні закони та принципи. Термінологія інфектології постійно змінюється, її обсяг і семантика можуть еволюціонувати попри те, що спостерігаються сталі тенденції утворення нових термінів для різних терміносистем. Мета статті – провести аналіз структурних особливостей англомовних термінів у галузі інфектології та їх відображення в перекладі. Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) з’ясувати структурні особливості терміноодиниць інфектології; 2) встановити словотвірні шляхи номінації англійських термінів галузі інфектології. Наукова новизна полягає у спробі власного дослідження структурно-семантичних особливостей сучасних термінів інфектології. Методи дослідження. Дослідження здійснювали на основі використання таких методів: лінгвістичного спостереження та аналізу, описового і компонентного методів, методу аналізу словникових дефініцій та статистичних методів обчислення кількісних результатів, метод суцільного добору термінів з фахового тексту інфектології для укладення словників. Висновки. Добір термінів галузі інфектології (604 терміни) мав субстантивний характер (98 % добору складали іменники, 2 % – прикметники). На основі структурного аналізу доборів було виділено шість структурних груп термінів галузі інфектології: кореневі, похідні, складні терміни, терміни-словосполучення, номенклатури та терміни-абревіатури. Останні є активним способом утворення нових термінів інфектології, особливо за останні 3–5 років, що підтверджує загальну тенденцію щодо компресії інформації в фахових текстах. До найпродуктивніших груп скорочень відносяться: алфавітні абревіатури, акроніми та змішані абревіатури, які орієнтовані на швидку передачу інформації в максимально стислій формі.
Посилання
Волошук В. І., Гура Н. П., Петруша Ю. Ю. Структурно-морфологічні особливості англійських епонімів терміносистеми травматології та ортопедії. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2021. Т. 1. Вип. 50. С. 46–49.
Дудок Р. І. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 358 с.
Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К. : KM Academia, 2000. 218 c.
Запоточна Л. Абревіація в системі сучасної кардіологічної термінологічної номінації. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. 2014. № 1. С. 71–77.
Крюгер О. О. Сучасне трактування термінології в інфектології. Інфекційні хвороби. 2013. № 3. С. 100–103.
Медична мікробіологія. Посібник з мікробних інфекцій: патогенез, імунітет, лабораторна діагностика та контроль : у 2 томах. Том 1 / під. ред. Майкл Р. Барер, В. Ірвінг, Е. Свонн, Н. Перера. К. : Медицина, 2020. 434 с.
Синиця В. Мироник Е., Телеки М. Ключові терміни галузі медицини «Інфектологія». Modern Engineering and Innovative Technologies. 2019. Т. 5, № 7. С. 59–64.
Скрипник М. І., Костенко В. Г. Абревіація в текстах англомовних фахових статей зі стоматології в діахронічному аспекті. Закарпатські філологічні студії. 2021. Т. 2, № 19. С. 125–130.
Medical Microbiology. A Guide to Microbial Infections: Pathogenesis, Immunity, Laboratory Investigation and Control / edited by Michael R. Barer, W. L. Irving, A. Swann, N. Perera. Edinburgh : Elsevier, 2018. 760 p.
Riabokon O. V., Cherkaskyi V. V., Riabokon Y. Y., Shcherbyna R. O. Clinical and prognostic value of parameters of cytokine regulation in oxygen-dependent patients with the coronavirus disease COVID-19. Pathologia. 2023. № 20(2). pp. 126–134. URL: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2023.2.283531
Tille P. M. Bailey & Scott’s diagnostic microbiology. St. Louis, Missouri : Elsevier, 2017. 1136 p.