ТРАНСФОРМАЦІЯ НАРАТИВІВ УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІВ ПРО КРИМ: ВІД ЛОКАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ДО ВОЄНІЗОВАНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті досліджується трансформація наративів українських телеграм-каналів, присвячених кримській проблематиці, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в люто- му 2022 року. На основі лексико-семантичного аналізу та порівняльного аналізу наративних страте- гій проаналізовано публікації за два періоди: 2020–2021 рр. і 2022–2025 рр. Дослідження виявило значне зростання кількості українських телеграм-каналів, що висвітлюють кримську тематику, та їхню пере- орієнтацію з побутових і локальних питань на військово-політичну повістку. Зміни торкнулися термі- нологічного апарату, де дипломатичні евфемізми поступилися місцем прямолінійній і конфронтаційній риториці, а також наративних стратегій, які еволюціонували від інформаційно-аналітичних до героїч- них і мобілізуючих.Ключовим чинником трансформації стала ескалація збройного конфлікту, що позиціонувала Крим як стратегічний об’єкт у військовій інфраструктурі РФ, а також технічна доступність Telegram, яка спри- яла появі нових каналів і демонополізації інформаційного поля. Аналіз публікацій каналів, таких як «Крим.Реалії», ATR, «Кримський вітер», «Жовта стрічка» та інших, показав зростання частотності воєнної лексики, посилення емоційного забарвлення та акцентування образу опору.Зміна фреймів від нейтральних до воєнізованих відображає ширші суспільні та ідеологічні зсуви, спря- мовані на легітимацію позиції України та мобілізацію суспільства. Результати підкреслюють двоїсту природу сучасних медіа: з одного боку, телеграм-канали ефективно координують опір і формують образ майбутнього звільнення Криму, з іншого – відхід від традиційних журналістських стандартів, таких як об’єктивність і верифікація, створює етичні виклики.Практичне значення дослідження полягає в його потенціалі для оптимізації державної інформаційної політики, зокрема в контексті «Стратегії деокупації та реінтеграції Криму», а також для медіаосвіти та міжнародної медіадипломатії. Виявлені тенденції дозволяють прогнозувати подальшу еволюцію інфор- маційного поля та розробляти рекомендації для посилення мобілізаційного потенціалу медіаконтенту. По- дальші дослідження мають зосередитися на розробленні методологічних підходів до аналізу медіа воєнного часу та формуванні етичних стандартів журналістики в умовах конфлікту.