ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ ФАКТІВ У ЦИФРОВІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ

Анотація

Стрімкий розвиток цифрових технологій, зокрема автоматизованих систем штучного інтелекту (далі – ШІ), створює нові можливості для перевірки фактів у журналістській практиці, але водночас породжує виклики, пов’язані з етикою, об’єктивністю та прозорістю медіа. Актуальність дослідження зумовлена потребою адаптувати міжнародні інноваційні підходи щодо перевірки фактів до вітчизняного контексту з урахуванням особливостей цифрової інфраструктури та соціокультурного середовища. Метою статті є комплексний аналіз інноваційних методів фактчекінгу, що застосовується в цифровій журналістиці, з акцентом на їхню ефективність, виклики впровадження та практичну доцільність для українських редакцій.Методологічну основу становили загальнонаукові методи аналізу, порівняння та узагальнення. Здійснено контент-аналіз джерел, що дало змогу виокремити основні інструменти, які застосовуються провідними світовими медіа, та оцінити їхню відповідність українському контексту. У процесі дослідження визначено переваги та обмеження цифрових технологій перевірки фактів, зокрема застосування ШІ-алгоритмів, автоматизованих платформ і баз даних. З’ясовано, що ефективне впровадження інновацій у сфері фактчекінгу можливе лише за умови поєднання технологічних рішень із розвитком професійних стандартів, навчанням журналістів та етичним супроводом процесів автоматизації. Особливу увагу приділено потребі створення локалізованих баз знань та розвитку національної мережі співпраці між фактчекерами, редакціями та ІТ-спільнотами. Запропоновано низку практичних рекомендацій для вдосконалення цифрового фактчекінгу в Україні, що передбачають технологічну інтеграцію, модернізацію етичних протоколів, розвиток прозорих механізмів звітності та формування стійкої інфраструктури довіри між медіа та аудиторією. Наукова новизна роботи полягає в систематизації сучасних інноваційних методів перевірки фактів у цифрових медіа та обґрунтуванні перспектив їхньої адаптації до українських реалій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричним тестуванням запропонованих рішень у діяльності українських медіаорганізацій та розширенням міждисциплінарної співпраці у сфері цифрової журналістики.