ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ З АБІТУРІЄНТАМИ НА МЕДІЙНИХ ПЛАТФОРМАХ (НА ПРИКЛАДАХ ДНІПРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, ПОЛІСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ І НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»)

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз особливостей комунікаційних стратегій закладів вищої освіти (ЗВО) України з абітурієнтами на медійних платформах. Актуальність дослідження зумовлена загостренням конкуренції за абітурієнтів в умовах повномасштабного вторгнення, демографічної кризи та міграційних процесів, що перетворило цифрові платформи на ключові інструменти залучення студентів. Метою роботи є виявлення та аналіз комунікаційних стратегій трьох різнотипних українських університетів: Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ), Поліського національного університету (ПНУ) та Дніпровського державного технічного університету (ДДТУ).Дослідження базується на емпіричному аналізі контенту, структури та функціональності офіційних вебсайтів та сторінок у соціальних мережах (Facebook, Instagram, Telegram, YouTube) обраних ЗВО за період 2022–2025 років. За результатами аналізу було ідентифіковано та охарактеризовано три відмінні моделі комунікації. КПІ ім. Ігоря Сікорського демонструє «інституційно-мережеву» модель – комплексну, децентралізовану систему з розгалуженою екосистемою ресурсів, зокрема унікальною мережею Telegram- каналів для кожного факультету, що забезпечує максимальне охоплення та спеціалізацію інформації.Поліський національний університет реалізує «цільову-підтримуючу» модель – більш централізований підхід, що фокусується на якості кількох ключових каналів, зокрема єдиного Telegram-каналу для підтримки абітурієнтів, що є оптимальним для регіональних ЗВО. Дніпровський державний технічний університет дотримується застарілої «інформаційно-трансляційної» моделі, яка характеризується пасивною подачею інформації, слабкою присутністю в соцмережах та кризою цифрового брендингу, що робить її неконкурентоспроможною.У висновках наголошується, що вибір стратегії залежить від ресурсів та масштабу ЗВО.Сформульовано практичні рекомендації для українських університетів, що включають проведення аудиту цифрової присутності, розробку інтегрованої стратегії, активне використання Telegram для підтримки абітурієнтів, фокус на інформативності та достовірності контенту, застосування сторітелінгу для побудови довіри та готовність до кризових комунікацій.