МОВНА ГРА В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ: ВИКЛИКИ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТА ПОТЕНЦІАЛ ШІ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу мовної гри в сучасній українській поезії та специфіці її відтворення англійською мовою у перекладознавчому вимірі. У центрі уваги перебувають лексичні, фонетичні й морфологічні різновиди мовної гри, характерні для індивідуального стилю Галини Крук, репрезентованого у збірці «Прискорений курс з коктейлів Молотова». Мовну гру розглянуто як багатовимірне явище, що виконує не лише естетичну, а й когнітивно-емоційну та дискурсивну функції, посилюючи іронічність, експресивність і травматичну чутливість поетичного висловлення, сформованого досвідом війни. Матеріалом дослідження стали 87 одиниць мовної гри, дібрані методом суцільної вибірки, та їх англомовні переклади. Методологія роботи поєднує лінгвостилістичний, семантичний і перекладознавчий аналіз із кількісною обробкою даних. Визначено відсоток збереження мовної гри у перекладі, здійсненому перекладачем-людиною, та встановлено, що найбільш успішно відтворюється гра лексичного походження, тоді як фонетична та морфологічна мовна гра зазнають суттєвих втрат. Доведено, що основними чинниками редукції мовної гри є відсутність полісемічних відповідників у цільовій мові, культурно-специфічні конотації та об’єктивна неможливість відтворення омофонічних співзвуч. Окрему увагу приділено оцінці потенціалу штучного інтелекту (GPT-5 mini) у перекладі складних випадків мовної гри. Продемонстровано, що модель здатна компенсувати стилістичні втрати шляхом актуалізації англомовних ідіом, імітації паралельних структур та використання внутрішньої мотивації слова, зберігаючи прагматичну й стилістичну насиченість поетичного висловлення. Отримані результати поглиблюють уявлення про можливості взаємодії перекладача-людини та машинних систем у сфері художнього перекладу. Запропонований підхід може бути застосований до аналізу та перекладу інших жанрів, що характеризуються високим рівнем мовної креативності.