МИСТЕЦЬКА ЖУРНАЛІСТИКА У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ХХІ СТОЛІТТЯ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналітичний огляд наукових досліджень, присвячених феномену мистецької журналістики у ХХІ столітті. Постановка проблеми полягає у зростанні ролі культурно- комунікаційних процесів у сучасному суспільстві та трансформації функцій журналістики культури під впливом цифрових технологій. У добу мультимедійності та інтерактивності мистецька журналістика перестає бути лише інструментом оцінювання мистецьких творів і дедалі більше перетворюється на чинник формування суспільного дискурсу, естетичних орієнтирів та культурної ідентичності. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що в українському науковому просторі проблематику культурної та мистецької журналістики досліджують О. Іванова, Л. Мар’їна, А. Пилипенко, К. Пирогова, О. Гарматій, які аналізують жанрову специфіку, комунікативні функції та тенденції розвитку медіа культури. Серед зарубіжних учених значний внесок зробили G. Harries, K. Wahl-Jørgensen, M. Jaakkola, H. Hellman, E. Alessandri, які розглядають зміни у ролі критика, цифровізацію культурної журналістики та її взаємодію з аудиторією. Метою статті є систематизація сучасних наукових підходів до вивчення мистецької журналістики, визначення її термінологічних меж і аналіз ключових тенденцій розвитку у ХХІ столітті. У викладі основного матеріалу уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, розмежовано терміни «культурна журналістика», «мистецька журналістика», «арт-критика» та «медіакультура». Визначено чотири провідні напрями наукових досліджень: трансформація ролі критика у цифрову добу, зміни жанрової структури мистецьких матеріалів, економічні аспекти функціонування культурних медіа та взаємодія журналіста з аудиторією. Простежено, що в українських і зарубіжних працях мистецька журналістика розглядається у зв’язку з літературною, театральною, музичною та візуальною культурою. Автором систематизовано погляди дослідників щодо впливу диджиталізації, розвитку блогових форматів, мультимедійності та зростання участі користувачів у створенні культурного контенту. У висновках наголошено, що сучасна мистецька журналістика виконує не лише аналітичну чи критичну функцію, а й стає важливим елементом культурної політики та комунікативної екосистеми. Її дослідження потребує міждисциплінарного підходу, який поєднує журналістику, культурологію, соціальні комунікації та медіадослідження. Подальші наукові розвідки мають бути спрямовані на вивчення цифрових форматів арт-комунікації, взаємодії між журналістами, митцями та аудиторією, а також на формування нових етичних і професійних стандартів у сфері культурних медіа.