ЗНАЧЕННЯ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ ”ЧАСТИНА ТІЛА” У ЛІТЕРАТУРНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ГОТГОЛЬДА ЕФРАЇМА ЛЕСССІНГА: ТЕКСТОАНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Анотація

Метою дослідження є аналіз особливостей уживання фразеологізмів із соматичним компонентом у літературній картині світу Готгольда Ефраїма Лессінга. Основне завдання наукової розвідки полягає у вивченні текстів автора та їх інтерпретаційному аналізі крізь призму когнітивно-дискурсивного підходу, який розширює методологічний і методичний потенціал когнітивної лінгвістики та відкриває дискурсивні й семіотичні перспективи дослідження вербалізованих когнітивних структур. У цьому контексті вивчення фразеологізмів із соматичним компонентом видається особливо перспективним, оскільки вони експлікують концепти, що репрезентують як традиційні уявлення та інтерпретаційні стереотипи світу, так і нові концепти, які виникають у межах динамічно змінюваної мовної картини світу. Якщо процеси та форми мислення мають універсальний характер, то інформаційна база мислення – сукупність дискретних ментальних одиниць, упорядкованих у свідомості, іншими словами, когнітивна мапа світу – включає як загальні, так і специфічно авторські концепти, властиві свідомості досліджуваного письменника. На основі аналізованого матеріалу (вірші, пісні, оди, фрагменти, комедії, байки та оповідання загальною кількістю 207 творів) варто підкреслити, що концепти (метахтонічні, автохтонічні та алохтонічні), ідентифіковані завдяки концептуалізації фразеологізмів із соматичним компонентом, фактично підтверджують і характеризують досліджувані літературні тексти та авторську картину світу письменника. Нам вдалося не лише виокремити специфічний інструментарій концептів для кожного жанру літературного твору, але й проаналізувати та охарактеризувати основні дискурсотворчі процеси, які, на нашу думку, роблять внесок у розвиток проблем текстової лінгвістики, прагмалінгвістики та когнітивного аналізу. Як мовні комплекси з цілісною концептуальною та експресивно-образною структурою, фразеологізми кодують і зберігають пам’ять про глибинні ментальні процеси концептуалізації та категоризації інформації про світ людини. З іншого боку, вони забезпечують «оспівленння» світу й людини у новій парадигмі вимірів та уявлень. З метою визначення обсягу фразеологізмів із соматичним компонентом та частотності їх уживання у даній роботі було використано шість словників: чотири фразеологічні (три з них укладені німецькими авторами) та два одномовні універсальні словники. Усі словники було проаналізовано методом суцільної вибірки. Розроблено детальну класифікацію всіх фразеоактивних соматичних компонентів, що входять до складу фразеологізмів, на основі запропонованих нами класифікаторів. Дані цієї класифікації підтверджують ідею антропоцентричної спрямованості фразеології.