СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ: НАСТАНОВИ ЮНЕСКО

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасного медіаландшафту, в умовах якої медіаконтент дедалі частіше створюється, поширюється та споживається за допомогою цифрових онлайн-платформ. При цьому значна частина творців контенту не належить до професійної спільноти журналістів або традиційних медіаінституцій. Сучасні дослідження медіаспоживання свідчать, що смартфон остаточно утвердився як головний екран у повсякденному житті користувачів, а цифрові платформи та медіасервіси стали домінуючими джерелами отримання інформації та розважального контенту. Водночас така динаміка породжує низку ризиків, зокрема в ситуації, коли швидкість виробництва контенту вступає в суперечність із принципами професійної відповідальності медіа перед аудиторією. Цифрові платформи, надаючи простір для різноманітних форм самовираження, водночас можуть формувати інформаційні «бульбашки», сприяти поширенню хибної інформації та дезінформації, а також посиленню теорій змови й проявів насильства. За таких умов особливої актуальності набуває питання захисту аудиторії цифрових платформ від маніпулятивних практик та інформаційних загроз. Постановка проблеми ґрунтується на необхідності комплексного аналізу механізмів захисту користувачів цифрових платформ у контексті міжнародних підходів до регулювання цифрового середовища, зокрема політик ЮНЕСКО, спрямованих на підвищення якості цифрового контенту та формування більш здорового й стійкого інформаційного простору. Метою статті є аналіз результатів дослідження ЮНЕСКО «За екранами: думки творців цифрового контенту; розуміння їхніх намірів, практик та викликів», а також політик Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури щодо сприяння та захисту свободи слова й прав споживачів контенту в контексті використання та модерації цифрових платформ. У статті також виокремлено ключові принципи управління цифровими платформами, запропоновані ЮНЕСКО, які формують цілісну нормативну рамку, що поєднує захист свободи вираження поглядів із вимогами прозорості, підзвітності та правової відповідальності. Зазначені принципи можуть слугувати теоретичною та практичною основою для подальших наукових досліджень у сфері цифрових медіа, а також для розроблення національних і міжнародних політик регулювання цифрового інформаційного середовища.