РОЗШИРЕНА МЕТАФОРА ЯК КОНЦЕПЦІЙНИЙ СТИЛІСТИЧНИЙ ПРИЙОМ МЕТАФИЗИЧНОЇ ПОЕЗІЇ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Мовна картина світу тісно пов’язана з процесом метафоризації, оскільки людська мова залежить від світогляду та сприйняття. Метафора – один із засобів формування лінгвістичної картини світу, що реалі- зується за допомогою понять, вивчення яких дозволяє визначити, як поет керує світом. Метою цієї стат- ті є аналіз метафори, яка займає надзвичайно важливе місце в психічному процесі та в мові, виступаючи одним із способів відобразити мовну картину світу цілого народу в поетичному тексті як елемент відо- браження семантичної структури світу письменника. Методами вирішення завдань є теоретичний аналіз наукових публікацій та художньої літератури; описовий аналіз, тобто методи порівняння, типологія ана- лізованого матеріалу, метод контрастивного та контекстного аналізу. Наукова новизна. Слід зазначити, що метафора, як засіб формування та розширення лексичного значення слів, а також основний спосіб пізнавально-розумової діяльності, має здатність бути взірцем знання людини у свідомості особистості та одночасно давати мовне вираження. Отже, метафора є результатом пізнавальної та мовленнєвої діяльності людини, яка має властивість відображати та зберігати національно-культурну інформацію. Художня метафора, яка є твором певного мовця, все ще залишається надбанням національної мови, оскіль- ки автор, незважаючи на індивідуальне сприйняття ситуації, так чи інакше залежить від мови, яку він об- рав. Висновок можна зробити, що метафора є однією з характерних рис художнього розуміння дійсності. Завдяки використанню метафор у поетичному тексті явища живої та неживої природи перетворюються на високопоетичні алегорії. Водночас використовуючи метафори вони часто «одухотворені», наближаю- чись до персоніфікації, це визначає побудову складних словесних поетичних образів, які вдало поєднують абстрактне з предметно-конкретним, не відходячи від внутрішнього символічного змісту.