ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ КРАЇН ЄВРОПИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-1(73)-9

Ключові слова:

інформаційна безпека, медіа, стабільність, пропаганда, інформаційна політика, психологічна війна, національна безпека, геополітика

Анотація

Ця стаття детально розглядає вплив інформаційних кампаній на інформаційний суверенітет держав сучасної Європи. Проаналізовано функції медіа у якості агентів інформаційної безпеки в умовах розгортання інформаційного суспільства, військових конфліктів, бойових дій та інформаційних війн. У дослідженні розглядається роль пропаганди та інформаційних війн у сучасних міжнародних конфліктах як значущих чинників, що впливають на безпеку держав та міжнародну стабільність. В контексті стрімкого розвитку технологій та зростаючого доступу до інформації через соціальні мережі, стає очевидним, що пропаганда перетворилася на потужний інструмент впливу на суспільні переконання і формування громадської думки. Одним із ключових аспектів, що вимагає уваги, є вплив пропаганди на політичні процеси в суспільстві. Інформаційні кампанії мають потенціал керувати увагою громадськості до специфічних проблематик або подій, значно впливаючи на формування громадської думки та ставлення до політичних фігур чи партій. Такий вплив часто реалізується через маніпулятивні підходи до подачі інформації та використання емоційних аргументів, які спрямовані на зміну чи підкріплення політичних переконань громадян. Інший важливий аспект полягає у впливі пропаганди на міжнаціональні відносини. Пропаганда може відігравати роль у підтримці або ескалації напруги між державами, викликаючи конфліктні ситуації та загрози міжнародній безпеці. Це стає особливо ризикованим у контексті регіональних конфліктів та потенційної дестабілізації міжнародних відносин. З появою інтернету та соціальних мереж пропаганда набула здатності до швидкого та широкомасштабного розповсюдження, що сприяє масовій дезінформації та фальсифікації новин. Така інформація може істотно змінювати сприйняття суспільства стосовно реальних подій і фактів, спотворюючи об’єктивне розуміння ситуацій. Оцінка ролі інформаційної війни у сучасних конфліктах є надзвичайно важливим завданням, адже детальне розуміння механізмів і наслідків таких війн є ключовим для розроблення ефективних стратегій забезпечення національної та міжнародної безпеки. Такий аналітичний підхід дозволяє ідентифікувати і протидіяти потенційним загрозам, забезпечуючи стабільність на різних рівнях. У рамках даного дослідження основна увага приділяється дезінформації як одному з аспектів інформаційних війн, тоді як інші елементи гібридного ведення війни не розглядаються. Це обмеження зумовлене вибором фокусу дослідження, яке прагне глибше зрозуміти специфіку впливу дезінформації на сучасні конфлікти.

Посилання

Горбулін В. Який Фенікс народиться зі згарища світової гібридної війни?. Дзеркало тижня. 2017. 4–10 листоп. С. 2.

Міненко Є. Вплив російської пропаганди на суспільно-державну стабільність україни: аналіз методів та наслідків. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2023. № 3(69). С. 47–51. URL: https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-3(69)-6 (дата звернення: 12.04.2024).

Магда Є. Russian hybrid aggression in Ukraine: lessons for Europe. Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne. 2017. Vol. 2, no. 2. P. 85. URL: https://doi.org/10.17951/we.2016.2.2.85 (date of access: 12.04.2024).

Фатхутдінов В. Г. Правовий вимір громадянської безпеки в контексті реалізації державної політики інформаційної безпеки. Імперативи розвитку цивілізації. 2015. № 2. С. 88–90.

Disinformation and Russia’s war of aggression against Ukraine. Organisation for Economic Co-Operation and Development (OECD), 2022. URL: https://doi.org/10.1787/37186bde-en (date of access: 12.04.2024).

Espaliú-Berdud C. Use of disinformation as a weapon in contemporary international relations: accountability for Russian actions against states and international organizations. El Profesional de la información. 2023. URL: https://doi.org/10.3145/epi.2023.jul.02 (дата звернення: 12.04.2024).

Forest J. J. F. Political warfare and propaganda: political warfare and propaganda: an introduction. Journal of advanced military studies. 2021. Т. 12, № 1. С. 13–33. URL: https://doi.org/10.21140/mcuj.20211201001 (дата звернення: 12.04.2024).

Gerrits A. W. M. Disinformation in international relations: how important is it?. Security and human rights. 2018. Vol. 29, no. 1-4. P. 3–23. URL: https://doi.org/10.1163/18750230-02901007 (date of access: 12.04.2024).

Karpchuk N., Yuskiv B. Вплив російської пропаганди на формування іміджу української влади. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2020. № 2 (8). С. 72–82. URL: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-72-82 (дата звернення: 12.04.2024).

Kuzmuk O. M., Liubchuk V. V. Propaganga as a weapon: social discourse. The russian-ukrainian war (2014–2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects. 2022. P. 976–982. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-121 (date of access: 12.04.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-26

Як цитувати

МІНЕНКО, Є., & БОРСУК, А. (2024). ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ КРАЇН ЄВРОПИ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (1(73), 61-66. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-1(73)-9