ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА НАСЛІДКІВ

Автор(и)

  • Єгор МІНЕНКО

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-3(69)-6

Ключові слова:

Інформаційна безпека, пропаганда, інформаційні впливи, національна безпека, державна стабільність

Анотація

24 лютого 2022 року Росія розпочала великомасштабне військове вторгнення в Україну, перетворивши восьмирічну агресію на надзвичайне звірство. Російські війська вчинили геноцид українського народу, вбиваючи дітей та руйнуючи міста. Основною метою так званої спеціальної військової операції Росії було втілення путінського наративу про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України, щоб припинити нібито геноцид населення ДНР та ЛНР. Протягом восьми років Росія вела «операцію впливу», спрямовану на просування своєї точки зору на війну, ігноруючи альтернативні погляди. Крім того, Росія активно замінює українські медіа на окупованих територіях своїми, щоб поширювати власну пропаганду та дезінформацію. Це призводить до того, що громадяни не мають доступу до об'єктивної інформації про події. Стаття розглядає питання, пов'язані з явищами інформаційної безпеки та впливом пропаганди на суспільні процеси та державну стабільність. Шляхом теоретичного аналізу було визначено основні інструменти російської політичної пропаганди, спрямовані на підрив політичної стабільності в Україні. Інформаційна безпека охоплює широкий спектр аспектів, включаючи технічні, соціально-політичні, культурні та економічні фактори. Це вимагає комплексного підходу до забезпечення ефективного захисту інформації, який включає в себе різні аспекти, такі як технічні, організаційні, правові та навчальні. Актуальність дослідження обумовлена недостатньою вивченістю пропагандистських впливів на суспільні процеси на прикладі російсько-української війни. Основою російської антиукраїнської пропаганди є міфологізація масової свідомості та створення викривленої картини світу. Російська пропаганда використовує різноманітні міфи, які створюють віртуальну реальність (інформаційну бульбашку), в яку занурюються як звичайні люди, так і їхні лідери думок.

Посилання

Васильєва Н. В. Пропаганда як складова інформаційно-комунікативної політики і загроза національній безпеці. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2022. №. 2. С. 34–41.

Почепцов Г., Чукут С. Інформаційна політика: навч. посіб.: 2-ге вид. К., 2008. 663 с.

Захаренко К. Засоби масової інформації як чинник розвитку суспільства // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. 2015. Вип. 38. С. 29–36.

Захаренко К. Відповідальність засобів масової інформації в системі інформаційної безпеки суспільства // Політикус. 2019. № 5. С. 4–9.

Захаренко К. Глобальна природа інформаційної безпеки // Політологічний вісник. 2015. Вип. 79. С. 181–189.

Ситник Г. Державне управління національною безпекою України. К.: Вид-во НАДУ, 2004. С. 69

Золотар О.О., Трубін І.О. Класифікація загроз інформаційній безпеці. Інформація і право. 2013. № 3(9). С. 105–114.

Дзюндзюк В. Віртуальні співтовариства: потенційна загроза для національної безпеки // Державне будівництво. 2011. № 1.

Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи // Юридичний журнал. 2009. № 5. С. 122–134.

Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: навч. посібн. Київ: Кондор, 2008. 382 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

МІНЕНКО, Є. (2023). ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ НА СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА НАСЛІДКІВ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (3(69), 47-51. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-3(69)-6