THE IMPACT OF RUSSIAN PROPAGANDA ON THE SOCIAL AND STATE STABILITY OF UKRAINE: ANALYSIS OF METHODS AND CONSEQUENCES
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-3(69)-6Keywords:
Information security, propaganda, information influences, national security, state stabilityAbstract
On February 24, 2022, Russia launched a large-scale military invasion of Ukraine, turning eight years of aggression into an extraordinary atrocity. Russian troops have committed genocide against the Ukrainian people, killing children and destroying cities. The main goal of Russia's so-called "special military operation" was to implement Putin's narrative of "demilitarization" and "denazification" of Ukraine in order to stop the alleged genocide of the population of the DPR and LPR. For eight years, Russia has been conducting an "influence operation" aimed at promoting its view of the war, ignoring alternative views. In addition, Russia has been actively replacing Ukrainian media in the occupied territories with its own to spread its own propaganda and disinformation. This leads to the fact that citizens do not have access to objective information about events. The article addresses issues related to information security and the impact of propaganda on social processes and state stability. Through theoretical analysis, the author identifies the main tools of Russian political propaganda aimed at undermining political stability in Ukraine. Information security covers a wide range of aspects, including technical, socio-political, cultural and economic factors. This requires a comprehensive approach to ensuring effective information protection, which includes various aspects, such as technical, organizational, legal and educational. The relevance of the study is due to the insufficient study of propaganda influences on social processes on the example of the Russian-Ukrainian war. The basis of Russian anti-Ukrainian propaganda is the mythologization of mass consciousness and the creation of a distorted picture of the world. Russian propaganda uses a variety of myths that create a virtual reality (information bubble) in which both ordinary people and their opinion leaders are immersed.
References
Васильєва Н. В. Пропаганда як складова інформаційно-комунікативної політики і загроза національній безпеці. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2022. №. 2. С. 34–41.
Почепцов Г., Чукут С. Інформаційна політика: навч. посіб.: 2-ге вид. К., 2008. 663 с.
Захаренко К. Засоби масової інформації як чинник розвитку суспільства // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. 2015. Вип. 38. С. 29–36.
Захаренко К. Відповідальність засобів масової інформації в системі інформаційної безпеки суспільства // Політикус. 2019. № 5. С. 4–9.
Захаренко К. Глобальна природа інформаційної безпеки // Політологічний вісник. 2015. Вип. 79. С. 181–189.
Ситник Г. Державне управління національною безпекою України. К.: Вид-во НАДУ, 2004. С. 69
Золотар О.О., Трубін І.О. Класифікація загроз інформаційній безпеці. Інформація і право. 2013. № 3(9). С. 105–114.
Дзюндзюк В. Віртуальні співтовариства: потенційна загроза для національної безпеки // Державне будівництво. 2011. № 1.
Петрик В. Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи // Юридичний журнал. 2009. № 5. С. 122–134.
Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: навч. посібн. Київ: Кондор, 2008. 382 с.