ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ В УКРАЇНІ У ПЕРІОД З 1991 ПО 2014 РОКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-2(74)-18Ключові слова:
публічне управління, безпека, національна безпека, державна безпека, публічна політика, механізми публічного управління, сили безпеки, військова політика, руйнування і скорочення армії, Будапештський меморандум, безпека та оборона, Чорноморський флотАнотація
У публікації автор на основі літератури та законодавчих документів розкриває специфіку ситуації, яка склалася у військовій сфері після проголошення незалежності України у період з 1991 по 2014 рр. Проаналізовано ключові етапи становлення та розвитку Збройних Сил України, зокрема, перехід від радянської моделі до спроби створення національних збройних сил. Розглянуто питання зміни військової структури, технічного оснащення, кадрової політики та викликів, що постали перед Україною в умовах політичних та економічних змін. Зазначено, що крім ядерного роззброєння (Будапештський меморандум), Україна також проводила звичайне роззброєння і скорочення особового складу військ. За перші двадцять років незалежності країна ліквідувала значну кількість звичайних озброєнь, від стратегічних бомбардувальників до старих боєприпасів та мін. Одночасно відбувалося скорочення чисельності Збройних Сил – все це тривало до початку російсько-української війни 2014 р. У часи президентства Януковича систематично руйнувались органи військового управління, бойові підрозділи Збройних Сил, а зі стратегічних документів зникла росія як імовірний противник. Економічна криза в Україні в 90-х роках значно відобразилося на Збройних силах. Однією з найгостріших проблем у процесі становлення Збройних Сил України стала проблема Чорноморського флоту. Мета публікації ‒ охарактеризувати державне управління у військовій сфері у період незалежності України (1991–2014).
Посилання
Аналіз державної політики у сфері національної безпеки і оборони України. 2015. URL: http://surl.li/vkicrx(дата звернення: 5.04.2024).
Войтенко Ю. М. Становлення збройних сил в Україні та країнах Балтії у перше десятиліття відновленої незалежності. Південний архів (історичні науки), 2023, (41), 5–12. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-41-1(дата звернення: 5.04.2024).
Воєнна доктрина України. Постанова Верховної Ради України. 19.10.1993. № 3529-VII. URL:
https://zakononline.com.ua/documents/show/166159___526551 (дата звернення: 5.04.2024).
Гомонай В. Будапештський меморандум: уроки та невиконані очікування на шляху україни до вступу в НАТО. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2024. Серія ПРАВО. Випуск 81: частина 3.
Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної нації ХІХ–ХХ ст. Київ, 2019. 653 с.
Закон України «Про Збройні Сили України». 1991. Зі змінами та доповненнями. URL: https://ips.ligazakon.net/document/T193400?an=1(дата звернення: 5.04.2024).
Історія ЗСУ (з 1991 року). Збпрйні Сили України. URL : https://www.zsu.gov.ua/pro-nas/hto-my/istoriya-zsu-z-1991-roku/(дата звернення: 5.04.2024).
Карамишев Д. В. Організаційно-правові засади цивільно-військової взаємодії з питань оборони та життєзабезпечення збройних сил України в умовах воєнного стану. Державне будівництво. 2022. № 1(31). С. 6–20. DOI: https://doi.org/10.26565/1992-2337-2022-1-01(дата звернення: 11.04.2024).
Лазоркін В. Збройні сили України: 1991–2011. 6 грудня 2011. URL: https://universum.lviv.ua/journal/2011/6/lazork.htm (дата звернення: 6.03.2024).
Постанова Верховної Ради України від 24 серпня 1991 р. № 1431-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1431-12#Text (дата звернення: 4.04.2024).
Прийдун С. Будапештський меморандум в контексті ядерного роззброєння України. URL: http://surl.li/hszfdx(дата звернення: 5.04.2024).
Турченко Ю. Збройні Сили України: нелінійна еволюція конституційного органу. Політичний менеджмент. № 4. 2010. С. 140–148.
Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990–2019) /НАН України, Ін-т історії України. Київ: Академперіодика, 2021. 592 с.
Фролов С. «Створення та розвиток частин спеціального призначення розвідки чорноморського флоту (1953–1992 рр.)». Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – військова історія. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київ, 2017.
Фролов С. Участь водолазів-розвідників Чорноморського флоту ВМФ СРСР в створенні та розвитку підводних засобів руху і водолазного спорядження (1958–1991. «Холодна війна»: історія та уроки. 1946–1991 рр.: Міжнар. наук. військ.-істор. конф., 4–5 жовтня 2012 р.: тези доп. К.: НВІМУ, 2012. С. 293–296.
Якимович Б. Військо-морські сили України. Від відновлення до анексії Криму (1991–2014). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2016. Вип. 17. С. 350–367.
Radchenko Oleksandr, et al. (ed.). National security drivers of Ukraine: information technology, strategic communication, and legitimacy. Springer Nature, 2023.
Semenets-Orlova I. Osvita dlya demokraty’chnogo gromadyanstva/osvita z prav lyudy’ny’yak zasib formuvannya kul’tury’gromadyans’ kosti [Education for Democratic Citizenship and Human Rights Education as a means of forming of the culture of citizenship]. Civic competences in vocational education of civil servants and local government officials, 2016, 66–87.
