ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПРАВОМІРНОСТІ НАКЛАДЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах воєнного стану та посилення вимог до службової дисципліни в Національній поліції України особливого значення набуває правове регулювання тимчасової непрацездатності поліцейських та належне використання електронних медичних висновків у дисциплінарних провадженнях. Відсутність працівника на службі, навіть з об’єктивних причин, може бути розцінена як порушення службової дисципліни, що породжує складні правові колізії між обов’язком забезпечувати безперервне функціонування поліції та конституційними гарантіями права на працю, охорону здоров’я й захист від незаконного звільнення. У цьому контексті постає питання належності, допустимості та доказового значення електронних медичних документів, які фіксують факт тимчасової непрацездатності, з огляду на вимоги процесуальної форми, стандартів електронного документообігу та судової практики. Метою статті є визначення правової природи електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність у дисциплінарних провадженнях щодо поліцейських, а також з’ясування його ролі як доказу в процесі службового розслідування та судового контролю. Методологічною основою дослідження стали системний і формально-юридичний підходи, що дозволили розкрити зміст нормативного регулювання дисциплінарної відповідальності та електронного документообігу; порівняльно-правовий метод, застосований для аналізу європейських стандартів у сфері прав людини й практики Конституційного Суду; а також герменевтичний метод, завдяки якому розкрито зміст і значення судових рішень Верховного Суду щодо допустимості електронних доказів у дисциплінарних спорах.Основні висновки зводяться до того, що електронний медичний висновок є офіційним документом, який підтверджує факт тимчасової непрацездатності та підлягає врахуванню у дисциплінарних провадженнях.Визнання його недопустимим доказом або формальне ігнорування суперечить конституційним гарантіям права на працю та охорону здоров’я, а також принципам верховенства права. Судова практика свідчить, що службове розслідування має оцінювати не лише формальну відсутність працівника, а й об’єктивні підстави цієї відсутності, підтверджені належними документами, у тому числі електронними. Це забезпечує баланс між інтересами служби та правами поліцейського, що особливо важливо в умовах надзвичайних і воєнних правових режимів.