ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУЦІЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Проаналізовано трансформацію політичних інституцій України в умовах повномасштабної російсько-української війни. Діяльність всіх органів влади здійснюється в особливих умовах, підтверджених режимом воєнного стану. Верховна Рада України як головний законодавчий орган з метою дотримання норм безпеки в умовах війни працює де-факто у закритому режимі. Попри те, що Верховна Рада України загалом адаптувалася до нових політичних реалій та виконує свої головні функції ключові результати прийнятих рішень на сесійних засіданнях стають відомі широкому українському загалу вже постфактум, що впливає як на легітимацію самих рішень, так і власне правомочність самої провідної законодавчої інституції. Саме тому, навіть в умовах воєнного стану, гостро постає питання вдосконалення роботи Верховної Ради з метою розширення комунікаційної взаємодії з суспільством задля підвищення довіри до головного законодавчого органу держави.З’ясовано, що в умовах повномасштабної війни різко трансформувалася така політична владна одиниця виконавчого штибу як інститут Президента України. Доведено, що за умов воєнного стану помітно розширилися повноваження Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних сил України. Позаяк така ситуація може носити негативний характер та ускладнити зворотній транзит до парламентсько-президентської форми правління по завершенню війни. Також дисбаланс повноважень Президента України та Кабінету Міністрів України як провідної інституції виконавчої владної гілки може негативно позначитися на формуванні та реалізації стратегії повоєнної відбудови держави.Підтверджено, що повномасштабна війна та режим воєнного стану стали перепоною у динаміці реформування судової інституції як однієї з трьох гілок політичної влади. Додає негативу й проблема ресурсного та кадрового забезпечення судів, що викликано бойовими діями та релокацією судів і внутрішнім переміщенням суддів. Зазначено, що за умов повномасштабної війни значна кількість політичних партій так і не знайшли свого місця в нових реаліях динаміки суспільно-політичних процесів, а відтак вся партійна система має низький рівень суспільної довіри. Врешті лише українське громадянське суспільство, яке значною мірою заміщає інші політичні інституції в умовах війни завдяки активізації та високій динаміці волонтерського руху користається найвищим рівнем суспільної довіри.Все ж доведено, що політичні інституції України в умовах повномасштабної війни функціонують у надзвичайному режимі, адаптуючись до викликів, пов’язаних з агресією. Незважаючи на повномасштабну війну, вони зберігають свою дієздатність та в цілому забезпечують життєдіяльність держави.