АНАЛІЗ ЗМІН ХОЛІНЕРГІЧНОЇ ТА АДРЕНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТОНУСУ БРОНХІВ ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ЗА КОМОРБІДНОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ХРОНІЧНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ

Анотація

Мета. Дослідити особливості змін холінергічної та адренергічної регуляції тонусу бронхів і жовчовивідних шляхів у пацієнтів із коморбідним перебігом бронхіальної астми та хронічного некаменевого холециститу, а також визначити їх взаємозв’язок із показниками функції зовнішнього дихання та нейроендокринного гомеостазу. Матеріали і методи. Було проведено обстеження 92 пацієнтів, яких розподілили на чотири групи: перша група включала 30 осіб із бронхіальною астмою легкого та середнього ступеня тяжкості, у другу увійшли 30 хворих на бронхіальну астму, ускладнену коморбідним хронічним некаменевим холециститом у фазі загострення, третю групу склали 32 пацієнти з хронічним некаменевим холециститом, а контрольну групу – 30 практично здорових осіб. Для оцінки функції зовнішнього дихання використовували комп’ютерну спірографію з аналізом кривої потік–об’єм і бронходилатаційну пробу з використанням сальбутамолу. Морфофункціональний стан гепатобіліарної системи досліджували за допомогою ультразвукової діагностики. Рівень активності холінергічної системи визначали за показниками ацетилхолі- нестерази в сироватці крові, а стан симпато-адреналової системи оцінювали за катехоламіндепонувальною функцією еритроцитів. Визначення концентрації кортизолу в сироватці крові здійснювали методом імуноферментного аналізу. Для статистичної обробки результатів застосовувався кореляційний аналіз. Результати і обговорення. У пацієнтів із бронхіальною астмою, хронічним некаменевим холециститом і їх поєднаним перебігом виявлено домінування парасимпатичної регуляції, що характеризувалося значним зниженням активності ацетилхолінестерази. Найбільш виражені зміни спостерігалися у хворих із коморбідною патологією. У осіб із бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження катехоламіндепонувальної функції еритроцитів, яке посилювалося за наявності супутнього хронічного некаменевого холециститу, що свідчить про розвиток адренергічного дисбалансу. У всіх групах пацієнтів відзначалося зниження рівня кортизолу в сироватці крові, яке корелювало із тяжкістю бронхіальної астми та показниками об’єму форсованого видиху за першу секунду. Кореляційний аналіз продемонстрував тісну взаємозалежність між даними функції зовнішнього дихання, активністю ацетилхолінестерази, катехоламіндепонувальною функцією еритроцитів і рівнем кортизолу, а також їх зв’язок із порушеннями моторно-тонічної функції жовчного міхура та сфінктера Одді. Виражені зміни патогенетично обґрунтовують прогресування як бронхіальної астми, так і хронічного холециститу. Висновки. Коморбідний перебіг бронхіальної астми та хронічного некаменевого холециститу характеризується вираженим дисбалансом у холінергічній і адренергічній системах. Це проявляється через зниження активності ацетилхолінестерази, порушення катехоламіндепонувальної функції еритроцитів і зменшення рівня кортизолу в крові. Виявлені нейроендокринні порушення мають зв’язок з інтенсивністю бронхообструкції, гіпокінетичною дисфункцією жовчного міхура та гіпертонічною дисфункцією сфінктера Одді. Такий зв’язок підкреслює важливість врахування супутніх патологій при визначенні лікувальної стратегії та прогнозуванні динаміки захворювань