CORRECTION OF VAGINAL MICROBIOTA DISORDERS IN WOMEN WITH HABITUAL MISCARRIAGE
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-2-9Keywords:
vaginal biocenosis, bacterial vaginosis, aerobic vaginitis, biofilm, miscarriage, two-stage treatment, Vagibiotic, VagiTiabAbstract
The article discusses the impact of vaginal microbiota disorders on the increased risk of miscarriage and spontaneous termination of pregnancy at late stages. The use and efficacy of antimicrobial agents in the management of inflammatory and infectious diseases in women with habitual miscarriage are discussed.The aim of the study was to assess the state of vaginal microflora in women with habitual miscarriage before and after a two-stage treatment complex using antimicrobial and probiotic drugs. Determine the duration of the relapse-free period and the effectiveness of vaginal microbiota restoration.Materials and Methods: 50 patients of reproductive age 24-38 years with inflammatory cervicovaginal process of the genitals were included in the study in the pre-gravid period. The study was conducted in accordance with the standards of medical care ‘Abnormal vaginal discharge’.The treatment was carried out in two stages: antibacterial/antiseptic agent followed by probiotic prescription.The effectiveness of treatment was assessed by the rate of normalisation of clinical and colposcopic findings, on the basis of the absence of clinical symptoms of the disease during the observation period and laboratory methods of investigation. he condition of the cervix and the effectiveness of treatment were assessed colposcopically, bacterioscopically, and microscopically by Hayes. After completion of the treatment course, control and observation of women in both groups was carried out after treatment, in 3 and 6 months to determine the duration of the remission period.Results. It has been established that pathogenetically justified is the prescription of two-stage therapy with the antibiotic/ antiseptic VagiTiab (intravaginal) followed by the probiotic VagiBiotic (oral) for a 14-day course. Based on clinical and laboratory data, the effectiveness of a two-stage treatment course with a 14-day course of probiotics has been proven to be the most optimal for complete elimination of pathogens and reduction of relapse rates.Conclusion. Thus, our studies of the treatment of cervicovaginal infections and restoration of vaginal biocenosis with a reduced frequency of recurrence give grounds to recommend Vagibiotic and VagiTiab in the treatment of bacterial vaginosis, aerobic vaginitis and in the restoration of vaginal microbiocenosis. This is especially true for women with usual miscarriage during pregravid preparation.
References
Булавенко О. В. Звичне невиношування вагітності – сучасні підходи до діагностики та лікування. Медичні аспекти здоров’я жінки. Спецвипуск. 2016; 1: 21–22.
Веропотвєлян П. М., Веропотвєлян Н. П., Цехмістренко І. С., Троян Н. Ю. Мікробіологічний пейзаж піхви у пацієнток із невиношуванням вагітності в анамнезі. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2015; 7(93): 34–38.
Воронін К. В., Нахла Б. С., Чуйко В. І. та ін. Бактеріальний вагіноз вагітних: етіологічна діагностика, прогнозування та принципи активної профілактики інфекційних і перинатальних ускладнень. Таврійський медико-біологічний вісник. 2012; 15(2): 40–43.
Міжнародне товариство з вивчення вульвовагінальних захворювань. Guidelines. 2023.
Міжнародний союз проти інфекцій, що передаються статевим шляхом (IUSTI)/Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Європейський посібник з ведення пацієнток із вагінальними виділеннями. 2018.
Татарчук Т. Ф. Стандарти медичної допомоги «Аномальні вагінальні виділення». Київ: Медична література, 2022.
Татарчук Т. Ф. Синдром вагінальних виділень: сучасні методи діагностики і лікування аеробного вагініту. Здоров’я жінки. 2018; 1(29).
Donders G. G., Bellen G., Grinceviciene S. та ін. Aerobic vaginitis: No longer a stranger. Research in Microbiology. 2017.
Han C., Wu W., Fan A. та ін. Diagnostic and therapeutic advancements for aerobic vaginitis. Archives of Gynecology and Obstetrics. 2015; 291(2): 251–257.
