КОГНІТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ ЯК ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.1Ключові слова:
професійно-мовленнєва компетентність, когнітивно-функціональний критерій, менеджерАнотація
Опанування професійно-мовленнєвої компетентності є однією із основних частин набуття інтегральної компетентності зі спеціальності «менеджмент». Це обумовлено важливістю професійного мовлення, яке є інструментом професійної комунікації між менеджерами всіх рівнів. Саме воно допомагає зрозуміти та усвідомити всі аспекти професії, що обговорюються в процесі фахової діяльності. Метою статті є визначення сутності когнітивно-функціонального критерію та його впливу на професійно-мовленнєву компетентність майбутніх менеджерів. За допомогою загальнонаукових теоретичних методів дослідження, аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, із використанням конкретизації було проаналізовано та сформовано підходи до визначення сутності когнітивно-функціонального критерію професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх менеджерів та запропоновані основні показники для його оцінки. Когнітивно-функціональний критерій відображає процес пізнання та інтелект індивіда. Цей критерій на перше місце ставить інтелектуальні процеси, що відбуваються у свідомості особистості. Результатом цих процесів є знання, які допомагають формалізувати наявні професійні вміння у слова та словосполучення, які можуть бути зрозуміли іншим учасником професійної комунікації. Пропонуємо для оцінки когнітивно-функціонального критерію використати два показника: показник мовної обізнаності та показник засвоєння професійний категорій. Висновки. Когнітивно-функціональний критерій є основою для дослідження професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх менеджерів. Подальший аналіз цього напрямку дозволить сформувати відповідний комплекс освітніх компонентів, які забезпечать найкраще опанування професійно-мовленнєвої компетентності, що підвищить професійний рівень абітурієнтів зі спеціальності «менеджмент».
Посилання
Глазова О. Мовна особистість як homo loquens – людина, яка творить і сприймає висловлювання / Методичні діалоги. 2014. № 1-2. С. 23-29. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/9052
Дирда, І. А. Критерії, показники та рівні розвитку полікультурної студентів-іноземців у процесі навчання української мови. Філологічні студії : Науковий вісник КДПУ, 16, 2017. С. 459–465. URL: https://doi.org/10.31812/filstd.v16i0.135
Заніздра Н.О., Заніздра В.В. Формування професійного мовлення студентів технічних спеціальностей у вищому навчальному закладі / Вісник КДПУ. Випуск 2/2006 (37). Частина 2, С. 157-159.
Кони А.Ф. Искусство речи на суде, Ревель, Берлин, 1922. С. 435 – 459.
Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту, Київ : Знання, 2008. 423 с.
Макаренко В.І. Формування фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі прировдничо-наукової підготовки : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04. Центральноукр. держ. пед. ун-т. Полтава, 2017. 269 с.
Методи та засоби підвищення мовленнєвих компетенцій з іноземної мови в практичній діяльності майбутніх економістів: колект. наук. Монографія / За заг. ред. О.В. Керекеши. Москва : Вид. «Атлант ВОИ СОИУ», 2017. 147 с.
Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник / З.Н . Курлянд та ін.; За ред. З.Н . Курлянд. 3-тє вид., перероб. і доп. Київ : Знання, 2007. 495 с.
Пентилюк М. І, Марунич І. І, Гайдаєнко І. В. Ділове спілкування та культура мовлення. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 224 с.
Стеблюк С. В., Староста В. І. Педагогічні умови економічної підготовки майбутніх фахівців сфери кооперації у коледжі. Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2017. 168 с.
Томенюк О. Когнітивний підхід до аналізу мовних явищ. Актуальні питання гуманітарних наук. 2015. Вип. 11. С. 141-146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2015_11_21
Darics E. (2019) Critical Language and Discourse Awareness іn Management Education JOURNAL OF MANAGEMENT EDUCATION 43 (6), pp.651-672. URL: https://doi.org/10.1177/1052562919848023